Воєнний стан у державі та збурення в суспільстві через недоброчесні дії деяких громадян призвели до того, що законодавець мусив врегулювати питання використання гуманітарної допомоги та покарання осіб, що зловживають скрутним становищем інших.
У квітні набув чинності Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги.” Цей кодекс доповнено статтею 201-2 – незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.
Гуманітарна допомога може бути надаватися як у грошовій формі так і у вигляді певних речей чи предметів побуту українськими так і іноземними донорами, вона є адресною та безоплатною для одержувача. Також це можуть бути добровільні пожертвування чи виконання робіт, надання послуг. За своєю суттю це благодійництво. Метою надання такої допомоги є недопущення гуманітарної катастрофи на певних територіях або усунення наслідків гуманітарної катастрофи.
Не може бути гуманітарною допомогою зброя, боєприпаси та обладнання, за допомогою якого можуть заподіюватися тілесні ушкодження або смерть.
Отримати гуманітарну допомогу можуть: постраждалі від стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення; особи, що її потребують у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або через тяжку хворобу; ті, хто постраждав через збройні агресію або конфлікт.
Кримінальний кодекс визначає, що продаж предметів гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, а також ці ж незаконні дії із гуманітарною допомогою, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, є неправомірним.
Відповідальність за такі дії настає не лише під час воєнного стану. Такий період виступає обставиною, за наявності якої покарання буде значно тяжчим, ніж у мирний час.
За нецільове використання гуманітарної допомоги, залежно від тяжкості діяння, покарання може бути таким: штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправні роботи на строк до двох років; обмеження волі до чотирьох років; позбавлення волі від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі від п’яти до семи років без права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років та з конфіскацією майна.
Анастасія ПАСАЛЬСЬКА,
помічниці юриста Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД.