Валентині, яка працює в Князівській бригаді інструкторкою з тактичної медицини, подобається навчати побратимів. Бо вона точно знає, що ці знання принесуть велику користь.
– У хлопців на полі бою є тільки аптечка. Тому вони мають знати, як правильно використовувати засоби, щоб врятувати життя собі та побратиму, – каже вона.
Валентина пішла служити у 2016 році, маючи медичну освіту. Коли наша бригада била ворога на Донеччині та Луганщині особисто надавала допомогу військовим. Маючи великий досвід, вона тепер професійно навчає інших за стандартами НАТО: застосовує алгоритм MARCH, який є ключовим компонентом концепції TCCC (Tactical Combat Casualty Care) і використовується для встановлення пріоритетів і керування лікуванням поранених у тактичних і бойових ситуаціях.
Щоб всі налаштувалися та добре засвоїли тему, інструкторка до кожного шукає свій підхід. Когось треба заспокоїти, а когось, навпаки, – підбадьорити. Головне, щоб люди вникли та зрозуміли логіку послідовності дій. Щоб робили, як правильно, а не як заманеться.
Особливу увагу приділяє накладанню турнікетів, первинних пов’язок, стабілізуванню пораненого й евакуації.
– Ми це відпрацьовуємо, відпрацьовуємо, відпрацьовуємо… Хлопці на мене сердяться інколи. Але я не звертаю на то увагу, мені потрібен результат – відпрацювання до автоматизму. Бо в бою можуть заважати нормальному мисленню ще й страх, паніка, контузія.
Щоб наблизити тренування до бойових умов, коли зі всіх боків летять уламки та бруд, медикиня кидає хвойні шишки. Це навчає ховати свої силуети за силуетами пораненого під час надання йому допомоги. Бо саме так треба робити у максимальній небезпеці.
– У мене емоції просто зашкалюють, коли хлопці з передової передають привіти й кажуть, що навички, отримані на наших навчаннях, врятували життя. Тому ми завжди вдосконалюємося!
Матеріал наданий службою зв’язків із громадськістю 14-ї ОМБр
