В українському суспільстві відбувається поступове зменшення стигми і упередження щодо психологічної допомоги, а запит на неї суттєво зріс.
Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження у межах програми ментального здоров’я «Ти як?», проведеного у грудні 2024 – січні 2025 року, каже перша леді Олена Зеленська, пише “Українська Правда”.
За даними дослідження, серед опитаних українців рівень задоволеності власним психологічним станом продовжує знижуватися – у 2022 році він становив 41%, а на початку 2025 року вже впав до 36%.
Також українці скаржилися на високий рівень втоми, напруженості, страху та роздратування.
«Війна та пов’язані з нею виклики залишаються основним джерелом психологічного напруження. 83% опитаних відчувають високий рівень стресу, причому 78% безпосередньо пов’язують це з повномасштабним російським вторгненням.
Фінансові складнощі турбують 52% населення, а соціально-політична ситуація викликає занепокоєння у 47% респондентів», – йдеться в дослідженні.
Рівень задоволеності власним психологічним станом продовжує знижуватися
74% опитаних також висловили занепокоєння через безпеку близьких, а 54% – страх через ризики для життя і можливість отримати травми. Водночас частка респондентів, які хвилюються через втрату джерела доходу, склала 39%.
Результати дослідження також свідчать, що останнім часом респонденти найчастіше відчували:
- тривожність та напругу (58%);
- погіршення сну (50%);
- виснаженість (49%);
- поганий настрій (49%);
- емоційну нестабільність (45%);
- роздратування чи злість (44%).
«Разом з тим українці демонструють здатність до конструктивного подолання стресу. Замість деструктивних практик, люди обирають способи підтримки ментального здоров’я, як-от спілкування з друзями чи сім’єю (36%), перегляд фільмів (35%) та прослуховування музики (30%).
Відмітимо, що сидіння в інтернеті залишається головною стратегією відволікання від стресу, її використовує 40% опитаних», – зазначають у результатах.
Ставлення українців до психологічної допомоги
Дослідники відмітили тенденцію до зменшення стигматизації психологічної допомоги.
Частка українців, які за потреби звертаються до психолога, зросла – з 7% у 2022 році до 17% на початку 2025 року.
Крім того, суттєво збільшився запит на психологічну підтримку – з 41% до 71%.
Запит на психологічну підтримку зріс із 41% до 71%.
«Основними бар’єрами звернення за психологічною допомогою є впевненість у власній здатності впоратися самостійно (39%) та сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти за допомогою до спеціалістів (36%).
Інші бар’єри, такі як недовіра до психологів або сором, залишаються менш поширеними, але також помітними», – пояснюють у дослідженні.
Респондентів також запитували про основні групи людей, які, на їхню думку, найбільше потребують психологічної допомоги. Такими українці вважають:
- військових (68%);
- тих, хто втратив близьких унаслідок війни (65%);
- цивільних, які пережили бойові дії (42%);
- людей, які перебували в окупації (41%).
«Ці результати підкреслюють фокус суспільства на підтримці тих, хто безпосередньо пережив найсильніший потенційно травматичний досвід війни», – кажуть дослідники.
Найбільшою довірою у питаннях ментального здоров’я користуються професійні психологи та психотерапевти, як на особистих консультаціях (32%), так і на безкоштовних гарячих лініях (24%). Також залишається високою довіра до людей із власним досвідом вирішення ментальних проблем (29%).
«Значно менше довіри викликають фармацевти, блогери чи парафіяни церкви, що свідчить про переважне звернення українців до професійних та авторитетних джерел інформації», – пояснюють автори дослідження.
Крім того, в українському суспільстві позитивно змінюється ставлення до людей, які мають труднощі з ментальним здоров’ям.
«Відчуття бажання допомогти або хоча б поговорити зросло – на момент опитування 4 хвилі його мали 73%, що вказує на більшу готовність підтримати таких людей та покращення розуміння і підтримки серед населення людей з проблемами ментального здоров’я», – резюмують автори.
Дослідження було проведене в період з 12 грудня 2024 року до 4 січня 2025 року методом анонімного онлайн-опитування. У ньому взяло участь 2002 респондента.
