У конференц-залі міського ЦНАПу про поїздку до Німеччини, яку здійснили у минулі вихідні, розповіли перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук, депутат міськради, член комісії з житлово-комунальних та земельних питань Сергій Радкевич та директор державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Володимир Пикалюк.
На свою традиційну туристичну виставку-ярмарок місто-побратим Цвіккау запрошує володимирчан уже не вперше. Цьогорічна поїздка мала не лише культурно-туристичне, а й господарське спрямування – наша делегація взяла за мету ознайомитися з тим, як раціональні німці використовують теплову енергію.
Отож, за сприяння мера Цвіккау доктора Піа Фіндайс і її заступника Свена Дітріха відбулася робоча зустріч з фахівцями теплопостачання міста. Керівник теплопостачального підприємства і один із провідних експертів з енергозбереження міста, вислухавши інформацію про стан нашої теплоенергетики, зазначив, що вони також переживали подібний етап – відразу після розвалу соціалістичного табору й об’єднання Німеччини. Тоді й у них виникли проблеми із централізованою системою теплопостачання. Але вже кілька десятиріч у Цвіккау успішно проводять модернізацію котелень і тепломереж, запроваджують енергозберігаючі заходи.
За словами Сергія Радкевича, часто співрозмовники не відразу розуміли один одного, адже у наших країнах системи господарювання у цій галузі кардинально різняться. Енергетика у Німеччині належить державі, а не олігархам чи великим компаніям-монополістам, як у нас. У них кожна котельня за потреби, крім тепла, може виробляти й електроенергію. Німці майже не витрачають тепло на транзит, довжина теплотрас, порівняно з нами, у них мінімальна, що відповідно мінімізує і втрати. У них немає проблеми з гарячою водою у міжсезонний період.
Кожна котельня – герметично закрита, повністю автоматизована. Спалюючи у ній зріджений газ, гріють воду, яку поставляють у житловий фонд. У котельні стоїть велика ємність, що зберігає гарячу воду, і витрачають її дуже раціонально. Спостерігають за роботою у сервісному центрі, де на пульті з електронним табло можна побачити схему подачі води у кожній котельні міста і контролювати ситуацію.
У Цвіккау, де проживає 90 тисяч чоловік, роботу 75-ти котелень забезпечує 120 працівників, тоді як у 40-тисячному Володимирі у 19-ти котельнях і двох паливних працює близько170 чоловік.
За результатами цієї зустрічі вирішено, що німецька сторона підготує проект, у рамках якого будуть залучені європейські кошти для попереднього аудиту теплопостачання у Володимирі. У першому півріччі німецькі фахівці обстежать кілька визначених нами пілотних котелень, за результатами їх оцінки буде проведено навчання володимирських спеціалістів у Німеччині.
Зрозуміло, каже Сергій Радкевич, що усю міську систему теплопостачання навряд чи зможемо змінити відразу. Але обігрівати за німецькими технологіями окремі об’єкти, наприклад, школу чи дитсадок цілком реально. Обов’язково намагатимемося залучати на модернізацію системи теплопостачання міста грантові кошти, адже для нашого бюджету це велике навантаження. Однак, треба визнати, уже час всерйоз приступати до цієї роботи.
Чи можемо самі запропонувати щось із енергоощадних технологій? Як виявилося, у Цвіккау поки не застосовують сонячні батареї. То ж наші підприємці можуть поділитися з німцями досвідом у цій справі.
Щодо спільних освітньо-культурних проектів то цього року у Цвіккау готові прийняти групу володимирської молоді чисельністю 12-15 чоловік. Тож у Володимирі визначатимуться, які школярі, студенти протягом тижня вдосконалюватимуть свою німецьку мову і знайомитимуться з культурою й історією міста-побратима вживу. Продовжиться співпраця із навчальними закладами, зокрема, з гімназією імені Олексанра Цинкаловського.
Була зустріч, розповів Ярослав Матвійчук, із представниками організації, що займається допомогою Україні, яку очолює Карл-Ернст Мюллер. Зокрема, одна із гімназій Цвіккау надає меблі і комп’ютерну техніку нашому місту, і зараз вирішується, як цю допомогу забрати з Німеччини, бо транспортні витрати досить вагомі.
На туристичному ярмарку-виставці володимирська експозиція презентувала традиційні вишивки, плетений гачком ексклюзивний дитячий одяг, інші вироби переважно ручної роботи. Та родзинкою безумовно стали філігранні вироби із яєчної шкаралупи Анатолія Бойка, повз них ніхто не проходив, не зупинившись помилуватися. Здивовані відвідувачі,а на виставці крім німців були й чехи та поляки, не могли відвести поглядів від цих надзвичайної краси мистецьких робіт, просили пояснити, з чого і як вони виготовлені. Володимир Пикалюк жартує, що завдяки необхідності цих постійних пояснень, вдосконалював свої, вже призабуті знання з німецької мови. Кілька разів доводилося зв’язуватися у мережі з самим Анатолієм, аби задовольнити цікавість поціновувачів.
Ярослав Матвійчук висловлює вдячність усім майстрам, котрі надали свої роботи для поїздки у Німеччину.
Як прийнято в Україні, на Василя, володимир-волинці пощедрували для гостей виставки і господарів сусідніх експозицій та засіяли волинською пшеницею.
Гідним підсумком нашої участі у туристичному ярмарку став проект братів Ляйснерів, які здійснюють автобусні тури Європою. Отож у новому їхньому маршруті, що включає Краків та Львів, на п’ятий день подорожі заплановано відвідини нашого міста. Перший такий міжнародний тур має відбутися 11-17 серпня. Планується, що німецькі туристи ознайомляться з історією Володимира і харчуватимуться у наших закладах громадського харчування. Тож на пропаганду туристичної привабливості міста мають зараз посилено працювати історичний музей, заповідник, власники і співробітники кафе й ресторанів, підсумував перший заступник міського голови.
Ірина НАДЮКОВА.
