На головну Новини Володимир Рейтерович: «До влади повинні йти хороші люди, інакше їхнє місце займуть...

Володимир Рейтерович: «До влади повинні йти хороші люди, інакше їхнє місце займуть погані»

238

44-річний володимирчанин Володимир Рейтерович один із найдосвідченіших ІТ-спеціалістів нашого міста,адже у цій професії він уже понад 20 років. Попри міфи про програмістів-відлюдників, котрих не цікавить нічого, окрім комп’ютерів, він з успіхом їх розвінчує, адже не лишається осторонь того, що відбувається у його рідному місті. Аби отримати можливість впливати на поліпшення життя містян, вирішив балотуватись у депутати міської ради.

Після того, як закінчив місцевий агротехнічний технікум, Володимир Рейтерович зрозумів, що хоче поглибити свої знання у сфері автоматизації. Коли почув, що у  Луцькому індустріальному інституті проводиться  перший набір на нову спеціальність «автоматизація технологічних процесів виробництва», одразу ж поїхав з документами на співбесіду.

- реклама -

З черговим дипломом із відзнакою свіжоспечений ІТ-спеціаліст працював на макаронній фабриці у Луцьку, а згодом на найбільших підприємствах Володимира-Волинського – швейній фабриці, ПП «Укр-Петроль»  та ТОВ «Володимирцукор». Грамотний спеціаліст ІТ-технологій не залишився непоміченим, адже за його послуги звертались часто і інші підприємства міста та району, тож коли цукровий завод почав занепадати, Володимир замислився над відкриттям власної справи. Тож, починаючи з 2009 року, він працює як підприємець. Відтоді його кваліфікованими послугами скористались десятки підприємств не лише нашого регіону, але й далеко за його межами.

– Було кілька випадків, коли в місто хотіли прийти інвестори, звертались до мене за послугами програмування, а невдовзі вибачались і повідомляли, що не будуть працювати у нашому місті, тому що їм поставили такі умови, на які вони  не погоджуються. Тому в мене склалось таке враження, що у Володимирі-Волинському бізнесу навмисно не дають розвиватись, – зазначає Володимир Рейтерович.

Підприємець зізнається, що до Революції Гідності мало цікавився місцевим самоврядуванням, бо думав, що це марна справа, адже все одно все вирішується на рівні Києва, проте після реформи децентралізації, коли податки почали лишатись на місцях, помітив певні зрушення. Зокрема, у місті та районі почали більше асфальтувати доріг. Дійшла черга і до ґрунтової дороги на вулиці Івана Богуна, де мешкає Володимир Рейтерович з родиною. Чоловік розповідає, що епопея з неякісним і не до кінця завершеним ремонтом, через який людям позатоплювало обійстя, триває вже чотири роки. Дефект дорожнього покриття так і не виправили, натомість від місцевої влади отримують лише відписки на їхні численні листи та звернення.  Це стало іще одним стимулом, аби йти у депутати, каже Володимир.

З командою місцевого осередку «Об’єднання «Самопоміч» Володимир Рейтерович не раз зустрічався на різних заходах, ініційованих активною громадськістю. Зокрема, на мітингу під стінами міської ради, під час якого активісти вимагали у місцевих владців розібратись у причині смороду, який атакував місто. Ще тоді підприємця-айтішника підкупило те, що лише фракція «Самопомочі» не боялась сказати слово проти діючої системи. Він зрозумів, що ці люди близькі йому по духу, тому, коли керівник організації Костянтин Зінкевич запропонував йому долучитись до лав «Самопомочі» перед початком виборчих перегонів, довго не думав.

– У дечому погоджуюсь із місцевим активістом Тарасом Сватком, котрий багато чого робить для міста і на власному прикладі переконує, що для цього необов’язково бути депутатом, проте у його випадку виходить постійна боротьба, а мені хотілося б не лише боротись, а і ініціювати якісь хороші речі зсередини. А остаточно мене переконав у тому, що потрібно балотуватись у депутати, пост Сергія Притули, де він пише про те, що хороші люди повинні не боятись йти до влади, інакше там їхнє місце займуть погані, – зазначає кандидат у депутати.

Володимир Рейтерович запевняє, що коли пройде у депутати, то обов’язково до всіх деталей вивчатиме кожне рішення міської ради, на відміну від тих обранців попереднього скликання, котрі просто тиснули на кнопки. Адже так працювати навчила його професія – перш, ніж написати програму, мусить досконало розібратись у самому процесі. Недаремно програмісти жартують, що якщо автоматизувати хаос, то вийде автоматизований хаос.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

10 + 13 =