У четверговому випуску газети “Слово правди” до Дня місцевого самоврядування ми підготували публікацію про депутатів Володимирщини, які нині захищають Україну. Тож пропонуємо й вам, шановні онлайн-читачі, ознайомитися з їхніми історіями.
Павло Горошкевич, депутат Володимирської міської ради
У військкомат Павло Горошкевич пішов у березні 2022 року. Мобілізація була свідомим і зваженим вибором.
«Не побіг у найперші дні, бо це важливий крок, і мусив його погодити з дружиною», – пояснює він.
Як і більшість людей, які мобілізувалися з власної ініціативи, він ішов на війну, щоб захистити свою домівку, сім’ю, рідних, зупинити ворога, щоб він не дійшов до рідного дому.
Мобілізувавшись, Павло потрапив у 4-й взвод роти охорони, у якому служив з 2 березня по 8 травня, після чого їх перевели у 14-ту ОМБр. Депутата записали в групу інженерного забезпечення, сапером. 17 травня вони виїхали у зону бойових дій і вжне через два дні виконували згідно з бойовими розпорядженнями свою роботу. До квітня 2023 року Павло Горошкевич був сапером, а далі переведений в окремий взвод радіоелектронної боротьби при 14-й ОМБр, де й досі несе службу.
«Наша основна робота – фіксування, виявлення і боротьба з безпілотними літальними апаратами у зоні бойових дій, – пояснює Павло. – До серпня минулого року воювали під Соледаром, далі нас перевели на Харківщину, і вже доволі довго стоїмо на Куп’янському напрямку».
Павлу Горошкевичу вдається службу поєднувати з депутатством, хоча фізично потрапити на сесію не завжди є змога. Наприклад, на найближчу чергову навряд чи вибереться, бо ситуація зараз непроста, й у воїнів РЕБ багато роботи.
«Важко буває не так фізично, як морально, бо, буває, приїжджаєш на сесію, а тим часом думаєш про те, як там побратими справляються», – зізнається депутат.
Безумовно, максимум ресурсів зараз повинно спрямовуватися на боєздатність української армії, погоджується Павло Горошкевич. Але зауважує, що завдання органів місцевого самоврядування – дбати про добробут громади.
«Воюючи там, усі військові хочуть, аби їхні сім’ї, які лишаються тут, жили в нормальних умовах. Щоб могли ходити і їздити дорогами, не ламаючи ноги і не б’ючи автомобілі. Щоб були в теплі і зі світлом. Міська влада повинна дбати про добробут містян».
Також депутат розповів, що намагається не публікувати фото й відео із зони бойових дій у соцмережах – по-перше, це питання безпеки, по-друге, не хотів би, аби це сприймали як політичний піар. Хоча, зауважує, деякі недоброзичливці використосують це як підставу для чуток, мовляв, він «воює» вдома на дивані.
«Хоча за весь час перебування у зоні бойових дій, враховуючи поїздки на сесію, навряд чи провів удома більше 30 днів загалом», – підкреслює Павло.
А загалом же військовий налаштований оптимістично: «Вірю, що все буде добре і ми переможемо. Дай Боже, щоб сталося це швидше!».
Віталіна МАКАРИК