Наш земляк Віталій Клак став лауреатом національної премії «Скарб нації». Урочиста церемонія нагородження відбулась днями у Києві у Жовтневому палаці. Віталію вручили диплом за вагомий внесок у захист України, її розвиток та розбудову, а також сертифікат на отримання програми «Волонтер» на страхову суму 50 тисяч гривень.
Цією премією відзначають тих, хто самовіддано працює на захист та розвиток України. Її мета – показати суспільству українців, які наближають Перемогу в тилу і на фронті. Переможців визначає експертне журі на чолі з академіком Миколою Жулинським.
Віталій Клак представляв на заході благодійний фонд «БІ СЕЙФ», а також усю свою волонтерську команду, до якої увійшли його рідні та друзі з села Березовичі Зимнівської громади. Його команда, яка здійснила уже понад 30 поїздок у зону бойових дій, систематично передає різним бойовим підрозділам автомобілі, зарядні станції, рації, тепловізори, дрони, генератори, павербанки, спальники, теплі речі та грілки, предмети гігієни та чимало інших речей, щодо яких виникає потреба.
Про Віталія Клака та діяльність згуртованих березовичівців наша газета розповідала в одному з червневих номерів. Віталій часу працював викладачем Володимирського педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського, нині ж викладає на кафедрі дошкільної освіти педагогічного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Волонтерською діяльністю почав займатися з початку повномасштабної війни, поєднуючи її з основною роботою. Його команда – це родина Проскуненкових – рідні дядьки з сім’ями, небайдужі земляки.
– Ми не допомагаємо одній конкретній бригаді, а стараємося дізнаватися потреби наших земляків, які служать у різних підрозділах, й адресно доставляти допомогу. Наші шляхи пролягали на Київщину, Харківщину, та найчастіше прямуємо на бахмутський напрямок. Поїздка займає зазвичай три дні. Мій вантажний бус, який щоразу дощенту наповнюємо необхідними речами, долає по три тисячі кілометрів, адже заїжджаємо до усіх земляків. У дорогу вирушає одночасно кілька водіїв, щоб змінювати один одного за кермом, – розповів нашим журналістам пан Віталій. – Зараз нескладно закривати потреби воїнів, бо люди бачать, що усе зібране доставляємо захисникам, адже обов’язково робимо фото- й відеозвіти. Нам вірять, і ми це цінуємо.
Кожна поїздка цих волонтерів – емоційна й важка. Буває, дістаються вони навіть передових позицій, куди під супроводом військових доставляють свої вантажі. Скільки разів потрапляли у небезпечні ситуації – не злічити.
-Попри небезпеку – ми їдемо, бо знаємо, що на нас чекають. Воїни завжди дуже раді бачити земляків, отримати гостинці від громади й небайдужих, – казав волонтер.
