На головну Разом до перемоги Волонтерки Ліля й Олена організовують благодійний ярмарок у Суходолах

Волонтерки Ліля й Олена організовують благодійний ярмарок у Суходолах

764

Уже цієї неділі у селі Суходоли відбудеться цікаве, яскраве й колоритне дійство – благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ під назвою «Підтримай свою країну». Його готують дві жительки Суходіл, активні волонтерки Олена Змеул та Лілія Чернюк. Ми розпитали в них про те, яким був їхній шлях до волонтерства та що цікавого підготували вони на недільне пообіддя для мешканців села і його гостей.

Допомогу передавали і на корабель, і в окупований Херсон

- реклама -

   «Уранці 24 лютого мене розбудив дзвінок куми, яка сповістила, що почалася війна. Я одразу ж взялася телефонувати до свого чоловіка, військового. Зв’язку не було, тому доки він не передзвонив, панікувала. Коли ж віддзвонився, заспокоїлася. І зрозуміла, що треба щось робити. Бо я й сама військова, хоч зараз у декреті і піти служити не можу, та хочу допомогти в інший спосіб», – так розповідає Олена Змеул про початок свого волонтерства.

   Маючи двох маленьких дітей, жінка розгорнула активну діяльність. Спершу у Суходільській  школі збирали продукти для захисників, потім люди стали скидати гроші, на які Олена купувала те, що, відповідно до своїх потреб замовляли військові, та передавала все це на позиції. Кілька разів допомогу завозила особисто, в інших випадках передавала в надійні руки.

   Олена розповідає – запити на допомогу надходили від військових з різних куточків України. Тому пакуночки з потрібними речами передавали і на один із кораблів, що базувався неподалік Одеси, і на Житомирщину та Рівненщину, і на Харків. А зараз працюють переважно з південним напрямком, готуючи допомогу не лише для захисників, а й для цивільних. «Передаємо найрізноманітніше – від посуду і яблук для дітей до овочів і борщових наборів. Вдалося навіть одного разу доставити продукти в окупований Херсон», – ділиться Олена.

    Гроші, які вона збирає,гарантовано йдуть на користь, запевняють дівчата, бо Олена особисто перевіряє, як вони витрачаються і куди надходить допомога, переконується, що вона точно доїхала за місцем призначення. «Як військова, я краще орієнтуюся, які потреби в пріоритеті, що хлопцям і дівчатам може знадобитися насамперед», – пояснює Олена.У свою волонтерську роботу старається залучати мінімум людей, бо чим більше складових у цьому ланцюжку передачі допомоги, тим імовірніше, що хтось виявиться нечесним.

   Військову службу зараз несе не лише чоловік Олени, а й кузен, кум, дядько, троюрідна сестра з чоловіком  і найкраща подруга.  За кожного в неї розривається серце, адже у них не завжди є можливість вийти на зв’язок і прислати хоча б плюсик. Коли постійно сидиш і чекаєш звісточки від них – дуже важко, зізнається. А от коли займаєш себе волонтерськими клопотами, стає легше. Але допомогу вона організовує не лише для волинської бригади, де служать її рідні. «Бо зараз немає «наших» і «не наших», зараз усі військові «наші», бо всі захищають нас», – підкреслює Олена.

Волонтерство руками, грошима й хендмейдом

   У Лілі Чернюк навпаки серед рідних і близьких друзів та знайомих, так склалося, військових і тих, хто зараз воює, немає. «Але душа болить за кожного воїна», – каже жінка. Тому коли почалася війна, вона мешкала у Львові й одразу ж разом із чоловіком поринула у волонтерство. «У великому місті простіше волонтерити: заходиш у чат і одразу бачиш, куди потрібно людей, і йдеш туди», – зауважує вона. Оскільки подружжя має маленьку дитину, то мусили чергуватися: коли десь в допомогу була потрібна фізична сила, ішов він, коли ж щось робити руками – Ліля.

  Плели маскувальні сітки, згодом вдома шили для військових бафи, підшивали до них прапорці і до кожного бафа чіпляли записочку із побажаннями. «Я не швачка, хоча й займаюся хенд-мейдом, тому на певний час перепрофілювалася», – сміється Ліля. Одразу ж зізнається: «Довгий час  було відчуття, що ми щось недоробляємо. Що ми не можемо кудись поїхати, чимось суттєвим допомогти. У  перші ж дні винесли з дому все, що могли, – зайві ковдри, посуд тощо. А коли все закінчилося й вичерпуватися стали фінанси, я з дитиною перебралася в рідне село, щоб зменшити витрати на прожиття, і продовжила волонтерити». Утім, каже, у Володимирі знайти для себе корисне заняття виявилося складно: куди не зверталася – чула, що допомоги ніби й не треба.

    Уже тривалий час Ліля займається хендмейдом: в’яже ніжні пледики для дітей, плете еко-сумки для дорослих. Юристка за фахом, це хобі відкрила для себе, щоб заповнити вільний час у відпустці по догляду за дитиною. Спочатку в’язала пледи, а потім, коли  зацікавилася стилем життя у стилі еко, переключилася на екологічні торбинки і шопери.

   «У Львові ми з чоловіком сортуємо сміття, віддаємо на переробку в організації, які нею займаються, дещо навіть відправляємо на утилізацію у Київ. Звісно, такий стиль життя включає і використання екологічної упаковки замість пластикових пакетів. І я подумала: чому маю все купувати, якщо можу це зв’язати?» – ділиться жінка.

   Так невдовзі  вона розширила асортимент виробів, які виставляє на сторінці в інстаграмі і продає на ярмарках. «Я не дуже люблю інтернет-комунікацію, більше живе спілкування, – каже Ліля. –  Тож планувала на це літо поїздити по ярмарках, але, звісно, все відмінилося. Поза тим, брала участь у благодійних ярмарках в Нововолинську, де збирали кошти для ЗСУ, а також передавала свої вироби для такого ж доброчинного розпродажу в Італії та в Литві.Нехай я  не можу суттєво допомогти коштами чи зробити для перемоги щось фізично, але віддаю на благодійність свої вироби. І розумію, що там, за кордоном, вони продадуться дорого, і ті кошти будуть направлені туди, куди потрібно».

Ярмарок з футболом, мистецтвом та історією

 Поки до Суходіл не перебралася Ліля, Олена працювала переважно сама, але від допомоги давньої приятельки не відмовилася. Коли ж поділилася з Лілею ідеєю благодійного ярмарку, та одразу ж почала сипати ідеями. Так закрутилася підготовка до дійства, яке в Суходолах, вочевидь, відбудеться вперше.

   «Люди звиклися з тим, що війна, трохи розслабилися і менше рвуться допомагати. Та й ресурси в багатьох вичерпалися. Тому акумулювати кошти, щоб закупити необхідне, стало важче.  Хочеться, щоб люди трішки згуртувалися, згадали, що наші воїни просто зараз захищають нас, що війна стосується абсолютно кожного. Тож вирішила організувати місцевих мешканців і залучити їх до корисної справи», – ділиться ідеєю ярмарку Олена.

   Коли жінки звернулися з пропозицією до Суходільської школи, там їх підтримали всі, від адміністрації до вчителів, і активно включилися в роботу. Допомогу запропонував і надзвичайно активний колектив дитячого садочка.

   То що чекає цієї неділі на відвідувачів благодійного ярмарку у Суходолах? Тут продаватимуться домашні смаколики, виготовлені вправними руками суходільських господиньок, хендмейд вироби – прикраси, аксесуари, одяг як від місцевих, так і від майстринь з Нововолинська. Продукцію і вироби ручної роботи привезе на продаж і нововолинський дитсадок «LogoHome».Усе за доступними цінами, щоб абсолютно кожен міг придбати щось для себе і зробити свій внесок у перемогу.

   На ярмарку можна буде випити смачної кави – кавовий апарат у користування, а також каву, цукор і стаканчики передав абсолютно безплатно власник «Chernishoff coffe», попросивши виручені з продажу напоїв кошти використати на закупівлю потрібних для захисників речей. Так само безплатно зголосилася попрацювати фотографиня Ольга Гудим, тож на пам’ять відвідувачам залишаться яскраві світлини.

   Дітей розважатимуть запрошені аніматори, а місцева художниця Вікторія Бунда малюватиме всім охочим аквагрим у патріотичних тонах. Відбудеться футбольний турнір серед дитячих команд, а можливо, залучать і дорослих футболістів, адже цей вид спорту серед сільської молоді доволі популярний.

   «Не забуваємо і про історію, – продовжують організаторки, –  вчитель історії із Суходільської школи проведе лекцію в дуже красивому місці – у  саду під деревами, на якій акцентує на історії відносин росії та України й нагадає, що вона проявляла агресію супроти нашої країни ще задовго до 2014 року.  Також ми звернулися до співочої частини громади і попросили наших «соловейків» виступити на концерті. Вони готують гарну програму з патріотичних пісень». Важливою складовою ярмарку стане виготовлення «Оберегу для солдата», яке організовують вчителька малювання Галина Аверкієва і її донька Наталія Дрюкова – ці жінки, кажуть волонтерки, завжди вигадують щось творче, креативне і трендове, тож точно буде цікаво.

   «Ми стараємось зробити все ідеально, – каже Ліля. – Я їжджу по ярмарках і бачу плюси й мінуси в організації. Тож усіх цих мінусів хочемо уникнути. Стараємося зробити все максимально комфортно і для відвідувачів, і для учасників, щоб всі отримали задоволення і змогли принести користь. Головне тепер – аби погода не підвела», – підсумовує Ліля.

   «Але наші хлопці й дівчата б’ються на передовій не лише тоді, коли світить сонце, а й у дощ та вітер, – зауважує Олена.  – Тож найменше, що ми можемо зробити, – це прийти чи приїхати на ярмарок, на який запрошуємо не лише суходільчан, а й жителів Володимира й Нововолинська, гарно провести час і докласти свій маленький внесок у нашу спільну перемогу. І нехай дощик, навіть якщо він накрапатиме, не зупинить нас».

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

пятнадцять − два =