На головну Війна Волинський щит: Мар’янина коса чекає Перемоги

Волинський щит: Мар’янина коса чекає Перемоги

128

– Коли підписала перший контракт більше  трьох років тому, сказала собі, що  до закінчення служби стригтися не буду. Контракт закінчився, місяць тому підписала другий. А підстригатися все не виходить, напевно, доведеться уже після Перемоги…

Ми з Мар’яною розмовляємо, сидячи на поваленому дереві біля закинутої хати у забутому Богом селі на Донеччині. Десь недалеко – звуки бою, а у нас купа тем для розмови. Але всі вони настільки болючі, що хочеться говорити про щось буденне, дівчаче і тепле – як Мар’янина вогняна коса, від якої неможливо відірвати очей…

- реклама -

І Мар’яна, і її чоловік Євген, теж військовослужбовець нашої Князівської бригади,  на фронті. Удома на маму з татом чекають двійко синів. Вони дуже сумують, зізнається Мар’яна, але розуміють, для чого і заради кого батьки за тисячу кілометрів від них.

– У нас найкращі діти в світі. Як і кожна дитина, вони дуже хочуть мами і тата. Але чудово знають: якщо зараз нас не буде тут, на фронті, то фронт і «русский мир» може прийти і в наш дім. Тому, навіть  якщо буде можливість, я не поїду звідси додому, я не залишу своїх!

Мар’яна відсилає дітям їхню спільну з чоловіком світлину, яку встигла зробити під час їхньої короткої зустрічі. А її вогняна коса чомусь навіює думки про дім і безпеку…

– Знаєш, я ж іще не отримала свою ділянку землі, як учасник бойових дій. На Волині, кажуть, землі на це вже немає. Тож приглядаємося до землі десь у Ростовській області. Думаю, на нашу бригаду там вистачить, – жартує жінка.

Її позитив, мила посмішка і яскрава коса додають настрою.

*Публікацію створено за сприяння Української Асоціації Медіа Бізнесу.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

чотири × 3 =