Гіркі звістки про втрати цими днями прилетіли до трьох громад району. Оплакують своїх рідних, колег, знайомих, які поклали життя у боротьбі за Україну, у Володимирі, Нововолинську й Литовежі. Запам’ятаймо їхні імена!
Сергій Подкопаєв
(м. Володимир /м. Київ)
Уродженець княжого міста і житель Києва Сергій Подкопаєв з позивним «Пархом» героїчно загинув під Бахмутом, боронячи нашу батьківщину від московської навали.
Боєць із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України – спочатку у складі роти УВО, а потім – 23-го окремого батальйону спеціального призначення, де був водієм. Побратими згадують його як добру і світлу людину, товариша, що готовий віддати останню сорочку, та запеклого патріота. Він був готовий боронити Україну до останнього подиху, і за неї віддав своє життя.
Сергію було 36 років. У Героя залишилася мама, яка мешкає у столиці. Тому полеглого захисника провели в останню дорогу і поховали у Києві
Сергій Нерода
(с. Литовеж)
Навіть небо плакало дощем, коли в останню дорогу проводжали 36-річного мешканця Литовежа Сергія Нероду. Молодого чоловіка призвали до війська у березні 2022 року, незабаром після початку повномасштабного вторгнення. Не вагаючись, він став до виконання громадянського обов’зку – боронити і захищати рідну землю. Служив у званні сержанта у 15-му гірсько-штурмовому батальйоні.
Бойовий шлях захисника не був тривалим. 27 квітня 2022 року він поліг у бою внаслідок ворожого обстрілу біля селища Ямпіль Донецької області. Довго рідні шукали, чекали, сподівалися знайти живим свого Героя. На жаль, не судилося. Минулого тижня Сергій назавжди повернувся у рідне село на щиті.
У Героя залишилися 9-річна донечка та мама.
Андрій Мельник
(м. Нововолиньск)
Укотре сумна звістка з фронту прилетіла у шахтарське місто. На Донеччині загинув молодий воїн, мешканець Нововолинська, батько двох дітей Андрій Мельник. Чоловікові було 36 років.
Андрій у лавах збройних сил віддано і відважно захищав рідну землю від ворога. Тим часом його дружина Наталя, долучившись до рядів волонтерів, збирала кошти, купувала й передавала на передову необхідну амуніцію. Пліч-о-пліч, хоч і далеко одне від одного, намагалися наближати перемогу. На жаль, Андрієві не доведеться її побачити.
Герой загинув 6 квітня у Донецькій області, віддавши своє життя за Україну і спокійне, мирне майбутнє кожного з нас. У нього залишилися батьки, дружина і двоє синів 12 і 4 років.
Валерій Степанюк
(м. Нововолинськ)
Війна забирає життя захисників не лише на полі бою. Важкі, місцями нелюдські умови підривають здоров’я наших захисників, провокуютьрозвиток хвороб. Через цеНововолинська громада зазналащеоднієївтрати – у Харківськомувійськовомугоспіталівідхвороби 6 квітня помер житель містаВалерійСтепанюк.
Юнаку було лише 28 років. У своїй родині він не єдиний, хто став на захист України. Поховають захисника у рідному місті.
Редакція газети «Слово правди» висловлює співчуття рідним і близьким полеглих і померлих захисників. Вічна шана і пам’ять Героям!
