В історії України, на жаль, є багато трагічних сторінок. Одна із них – це депортація українців із Холмщини, Лемківщини, Підляшшя і Надсяння – етнічних українських земель, які нині перебувають на території Польщі. Україна перебуває у дружніх стосунках із західним сусідом, але маємо пам’ятати про і непрості сторінки нашої історії.
9 вересня 1944 року Микита Хрущов (від Радянської України) і Едвард Осубка-Моравський (від Польщі) підписали договір, який узаконив примусове переселення(депортацію) українців із Холмщини, Лемківщини, Підляшшя і Надсяння до південних і східних областей України, відповідно поляки із України переселялися до Польщі. Для українців то була велика трагедія, адже вони залишали рідні села, землі, господарства, усе, що було нажите роками важкої праці. Але і на нових землях українці-забужани зуміли міцно стати на ноги, досягнути успіху.
Щороку у другу неділю вересня на державному рівні Україна вшановує пам’ять цих депортованих. З цієї нагоди, до 80 роковин згаданих подій, біля пам’ятного хреста поблизу церкви Віри, Надії Любові відбулося вшанування українців-переселенців. Після панахиди, яку провів отець Тарас з цього храму, виступив заступник міського голови Андрій Гудим, голова міського товариства «Холмщина» Юрій Грицюк і автор цих рядків. Усі говорили про необхідність пам’ятати про минуле, шанувати пам’ять про депортованих українців.
Зворушливим був виступ хору «Мужність».
Учасники цього дійства оглянули виставку картин художника і педагога Ігоря Мацюка, який є нащадком холмщан, а також фото із його та родинного архіву холмщанки, заступниці голови товариства «Холмщина» Галини Борбелюк. Цікавою також була книжкова виставка літератури про Холмщину і Підляшшя.
Тож пам’ятаймо історію рідного краю, щоб гідно передати її нащадкам.
Богдан ЯНОВИЧ,
науковий співробітник історичного музею.
