Петро Онищук із Володимира – ветеран війни. Поранення очей отримав у перший день повномасштабного вторгнення на Луганщині. Переніс 10 операцій та зір не повернувся. Свою історію військової служби чоловік розповів «Суспільному».
До 2021 року Петро Онищук працював на різних роботах, хоча за спеціальністю — механік сільськогосподарської техніки. У 2021 році вирішив підписати контракт із ЗСУ. Його призначили старшим водієм механіком машини обслуги зенітно-ракетного полку у Володимирі. Перед початком повномасштабного вторгнення його полк перевели на Луганщину. Там і був 24 лютого 2022 року.
«22 лютого ми збили на Луганщині перший безпілотний літальний апарат і «сушку». 23 числа була гробова тишина, затишшя перед бурею, а 24 лютого вже летіли гради з лівого і з правого флангів, то було за 6-7 кілометрів від нас», — розповідає Петро Онищук.
Під час того, як відходили з позицій, Петро отримав поранення очей і контузію. «Мені очі повибивало від вибуху, не те, що осколки потрапили, просто від вибуху очі лопнули. Повезли мене в Сєвєродонецьк, надали першу допомогу, потім у Дніпрі очі зашили, потім у Львів. Десять днів я там був, потім мене перевели на реабілітацію у Винники, а звідти додому», — пригадує ветеран війни.
З його слів, львівські медики подали документи для лікування очей у Німеччині. З червня по травень, майже рік, Петро Онищук лікувався за кордоном. У Німеччині йому зробили три операції під загальною анестезією. На лівому оці у нього 30 швів, на правому — 10-15.
«У мене в очах тільки яблука свої, а все інше змінене. На праве око взагалі нічого не бачу — темно, а на лівому бачу лише силуети. Було зроблено заміну рогівки й кришталиків. На обидва ока переніс близько 10 операцій. Лікарі казали, що випадок, як у мене, трапляється один на 10 тисяч», — каже Петро Онищук.
Військовослужбовцю виплачують пенсію по інвалідності. У нього пожиттєва перша група. Петро Онищук каже, що у побуті дає собі раду. Може зварити борщ та нарізати салат. Йому допомагають мама та двоє синів — Богдан і Дмитро.
«Буває, готуємо з татом, пройдемося в магазин, погуляємо, можемо в місто сходити. Читаю йому новини про досягнення ЗСУ на фронті», — розповідає син Богдан.
За особисту мужність та героїзм, проявлені під час виконання військового обов’язку, Петро Онищук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
