У Волинській військовій адміністрації відбулося підсумкове засідання робочої групи з перейменування об’єктів топоніміки в населених пунктах області. За результатами обговорень робочої групи у області перейменують 115 топонімів (вулиці, провулки, бульвари) у 36 громадах.
Згідно з законодавством, до 27 квітня цього року громади мали час, щоб прийняти рішення про перейменування вулиць чи інших об’єктів топонімії населених пунктів. Мова про Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. Відповідно до цього закону, громади повинні були від 27 липня 2023-го до 27 січня 2024 року самим визначитися з новими назвами площ, вулиць і скверів. Ще три місяці (до 27 квітня) головам громад закон надавав можливість перейменувати вулицю або ж площу власним розпорядженням, оминаючи громадські обговорення і винесення рішень на сесію.
І вже опісля це зобов’язання, відповідно до закону, поклали на обласні державні адміністрації. Тож розпорядженням начальника ОВА в обласній державній адміністрації утворили робочу групу, до складу якої увійшли представники органів влади, інститутів громадянського суспільства та Українського інституту національної пам’яті.
Члени цієї групи розглянули пропозиції назв об’єктів топоніміки у Волинській області, що надійшли для опрацювання в рамках електронних консультацій з громадськістю.
При зміні топонімів врахували рекомендації інституту національної пам’яті, пропозиції та зауваження від громадськості, представників інститутів громадянського суспільства, органів виконавчої влади, наукових установ області. Також врахували норми закону про вшанування пам’яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами російського імперського панування в Україні.
За рішенням цієї комісії проведено окремі перейменування у Володимирському районі
Так, у селі Заріччя Володимирської громади вулиця Стемковського матиме тепер назву Героїв України.
У селі Твердині Затурцівської громади вулицю Медведовка перейменовано на вулицю Медову.
У Зимнівській територіальній громаді у селі Селець вулиця Лопатіна стала вулицею Василя Кука – українського військового діяча, одного із керівників українського національно-визвольного руху, генерал-хорунжого, командира УПА-південь, головнокомандувача УПА (після загибелі Романа Шухевича).
У селі Микуличі вулиця Мілашенкова тепер носитиме ім’я Генерала Алмазова – легендарного полководця військ Української Народної Республіки, досвідченого кінногарматчик, організатора, людини високої моралі та одваги. Закінчивши гідротехнічний відділ Української господарської академії у Подєбрадах навчання у 1930 році з дипломом інженера-гідротехніка повернувся в Україну – на Волинь, де в Луцьку влаштувався в управі воєводства на посаді секретаря відділу сільського господарства.
Олексій Алмазов брав активну участь у громадському житті волинського краю. Очолював філію Українського Центрального Комітету, був одним із провідних діячів Волинського громадського комітету допомоги голодуючим в Україні. Подружжя Алмазових протягом багатьох років опікувалось українською гімназією в Луцьку.
Похорон його у грудні 1936 року перетворився у справжню українську маніфестацію. Олексу Алмазова поховали на кладовищі, де тепер сквер навпроти Луцької гімназії № 4. У 1970-х роках радянська влада цвинтар ліквідувала. Могилу генерала Алмазова зрівняли з землею. Навесні 1990 року рухівці встановили на ній дубового хреста, який згодом замінили на гранітний пам’ятник.
Чотири вулиці перейменовано у Литовезькій сільраді
У селі Кречів Першотавнева стала Козацькою, а вулиця Наташі Любелі носитиме ім’я Олени Пчілки – такий псевдонім мала Ольга Петрівна Косач — українська письменниця, драматургиня, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнографиня, членкиня-кореспондентка Всеукраїнської академії наук, мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
У Мовниках вулиці Інтернаціональній дали ім’я місцевого Героя Зоряна Франчука. 44-річний захисник з Литовезької громади загинув 12 травня 2023 року на війні з російськими окупантами. Він був жителем цього села.
А вулицю Лопатіна перейменували на вулицю Данила Шумука, якого міжнародна амністія визнала найдовголітнішим політичним в’язнем у світі. Вихідець з Волині за 89 років життя встиг відсидіти у польських, нацистських, сталінських і брежнєвських таборах, навіть в ув’язненні не припиняючи боротьби за незалежність України. У 40-х роках вів цю боротьбу в лавах УПА під псевдо “Боремський”. Остаточно Шумук вийшов на волю аж у 1987 році під тиском світової громадськості, загалом пробувши в таборах і на засланні 42 роки, 6 місяців і сім діб. Відразу ж після звільнення виїхав у Торонто. Вже в еміграції став чи не єдиним українським дисидентом, якого приймав особисто президент США Рональд Рейган. У 2002 році Данило повернувся в Україну, де за два роки відійшов у Вічність.
За рішення обласної робочої групи відбулося перейменування вулиць і у Оваднівській сільській раді
У селі Охнівка Жовтнева тепер вулиця Ярослава Царука – дослідника українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни, українського національно-визвольного руху, почесного громадянина міста, району й Волинської області.
У Свійчеві вулицю Макарова перейменовано на вулицю Василя Мазурика, великого патріота і націоналіста, одного з фундаторів відновлення урочища Вовчак на Турійщині, директора історико-культурного комплексу “Вовчак. Волинська Січ”, ветерана російсько-української війни.
У Красноставі вулиця Комаровська носитиме ім’я Анни Валентинович – громадської діячки та однієї із засновників польської незалежної профспілки “Солідарність”, яка увійшла в новий рейтинг журналу Time – 100 найвпливовіших жінок століття і постала на обкладинці 1980 року як “Матір польської незалежності”. Українка за походженням, уродженка нинішньої Рівненщини була відома у Польщі своїми антикомуністичними настроями, через що піддавалась переслідуванню. Загинула у катастрофі польського літака над Смоленськом у росії.
У місті Устилузі вулицю Матросова перейменовано на Набережну
А у селі Новини цієї громади вулиці Грисюка дано ім’я Євгена Сверстюка – видатного сучасного українського публіциста і літературознавця, активного учасника національно-демократичного руху, одного з його інтелектуальних лідерів, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка та премії ЮНЕСКО „За міжетнічну і міжконфесійну толерантність „Корнеліу Копосу”, дійсного члена Української Вільної Академії Наук (США, 1996).
У селі Пархоменкове вулиця Дубравіна тепер вулиця Турботи.
