31 березня 2024 року мали б відбутися чергові вибори президента України. Ще за пів року українці обирали б новий склад Верховної Ради. Але розпочата росією повномасштабна війна та введення правового режиму воєнного стану унеможливили їхнє проведення. Дискусії щодо виборів тривають ще з осені минулого року, але офіційна позиція влади – зачекати до перемоги. Втім нещодавно президент України Володимир Зеленський зробив неочікувану заяву – якщо війна затягнеться, необхідно буде шукати інструменти для проведення виборів. Чи означає це, що українцям слід готуватися до виборів, – розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Чи відбудуться вибори до кінця війни?
Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а отже – до кінця війни – зумовлена кількома факторами. Це, передусім, безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на “нулі” буде неможливо. Президентські вибори 2019 року обійшлися державі у 2,4 мільярда гривень, а отже для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії уряду та парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, – законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.
Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. А масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними.
Хто б переміг, якби вибори відбулися?
Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.
Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо б така партія була створена, – так відповіли 28% респондентів. На другому місці (23%) – партія “Європейська солідарність” Петра Порошенка, а третє місце з 18% підтримки ділять партія “Удар” мера столиці Віталія Кличка та “Розумна політика” ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. “Слуга народу”, якій симпатизують 13% громадян, – лише на шостому місці.
Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8 відсотка громадян. На другому місці очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім з рейтингом довіри в 45,8 відсотка. А на третьому — голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9 відсотка громадян. Політики старої формації не в лідерах “свіжих” рейтингів, утім після початку передвиборчого процесу ситуація ще може змінитися.
