На головну Господарюємо Виноградне захоплення Галини Борис

Виноградне захоплення Галини Борис

32

Жінка на присадибній ділянці вирощує понад сорок сортів винограду і щороку поповнює їхню кількість.

Як захоплення переросло в улюблену справу

- реклама -

Перші кроки у виноградарстві пані Галина робила близько 11 років тому. У журналі «Інтерфлора» прочитала про один із сортів винограду, який так  привабив своїми розмірами та характеристиками, що захотіла й собі такий вирощувати на присадибній ділянці. Кущ отримала поштою, висадила біля будинку, але він не перезимував – змерз. Уціліла лише та частина, що була під снігом. Згодом ще кілька разів пробувала вирощувати інші сорти, але без успіху. Ті, що замовляла з журналів чи навіть купувала на ринку, не відповідали своїй назві й, відповідно, не можливо було підібрати правильний догляд за ними. Читала різні статті на тему виноградарства, та часто рекомендації стосувалися кліматичних умов південної зони та не підходили до наших країв. Тому господиня завдяки невтомним спробам, роблячи висновки з власних помилок, набувала досвіду та напрацювала кілька власних перевірених способів догляду за лозою. Каже, щоб про всі розказати,  потрібно чимало часу, бо їх ой як багато. Наприклад, аби виноград взимку не замерзав, стала нагинати пагони до землі, щоб їх повністю покривав сніг – так вони чудово переносили  морози.

Згодом пані Галина знаходила корисну для себе інформацію на просторах інтернету. У соцмережах познайомилася з іншими виноградарями, долучилася до різних тематичних спільнот.Поповнюючи перелік сортів винограду, стала обирати такі, що чудово ростуть і дають добрий врожай навіть у не зовсім сприятливому для цього середовищі (коли мінлива погода, часто дощить і не надто довге та спекотне літо). Купувати живці або чубки (невеликий відрізок пагону, який заготовляють восени під час обрізування кущів) стала у людей, яким довіряла – у виноградарів із чималим досвідом. Вартість такого пагону може становити навіть 300 гривень, а то й дорожче. Зараз переважно обмінюється живцями з іншими виноградарями і таким чином кожен отримує нові сорти. Як розповідає Галина Леонідівна, ці живці протягом зими зберігає у холодильнику чи льосі у запакованому вигляді, час від часу відкриваючи, аби провітрити та перевірити їхній стан. Усередині лютого починає пророщувати. Для цього чубки поміщає у банку з водою. А навесні, коли минає загроза заморозків, висаджує їх у ґрунт.

–  Одного року мала понад двадцять нових видів винограду, а було, що тільки два чи три. Як потішить урожаєм якийсь кущ, то  важко зупинитися, хочеться вирощувати все нові й нові сорти і, здається, що найкращий, найсмачніший ще попереду, – каже пані Галина. Досі у неї рекордним був урожай кишмиш «Велесу» з майже трикілограмовим гроном.

Якщо якийсь із кущів не дає очікуваного урожаю чи ягоди не задовольняють смакові уподобання, то жінка його викорчовує і на тому місці висаджує інші, а також щоразу поволі розширює територію виноградника.

Виноград на столі увесь рік

Востаннє Галина Леонідівна рахувала наявні у неї сорти винограду два роки тому. Тоді їх налічувалося аж чотири десятки. Вони різного терміну дозрівання, ті, які потрібно вкривати на зиму, і морозостійкі, з плодами зеленого, синього, рожевого кольорів, круглої та овальної форм, великого, середнього та дрібного розмірів, з насінинами й без них, солодкі та з кислинкою – всі такі різні й на будь-який смак. Кожен з членів родини пані Галини має свої улюблені. А ще смачними ягодами мають можливість поласувати усі охочі, адже три роки тому господиня почала продавати вирощене і уже має чимало постійних покупців. Серед них – не лише місцеві мешканці, а приїздять жителі Луцька і навіть Львова. А є покупці, які, зробивши одну покупку, відразу обирають грона, які придбають наступного разу або коли ягоди певного сорту дозріють (їх пані Галина відразу й підписує – як ті, що заброньовані). 

– Зважаючи на попит,  бачу, що споживачам більше подобаються великі ягоди овальної форми та червоного кольору. Часто мене запитують, чи маю «дамські пальчики», хоча такого сорту насправді немає, це умовна назва виноградин подовгастої форми, – каже Галина Леонідівна.

Смакують соковитими ягодами з власного виноградника Бориси з кінця липня й аж до морозів.   

– Найперше достигають ягоди сортів «Гарольд», «Нельсон», «Велес» і далі поступово інші. Найдовше свої плоди дарує кишмиш «Венус» – ним можна смакувати від серпня аж до листопада. Є деякі сорти винограду, що можуть зберігатися заледве не до Новорічних свят, але в нас вони не залежуються, ми їх залюбки споживаємо, – каже пані Галина.

Найбільше жінці смакують ягоди, що мають мускатний присмак. Її улюблений сорт – «Дружба», що чудово підходить  для споживання, виготовлення вина і для соку. Галина Леонідівна легко за кольором та формою ягоди, а також на смак визначає сорти свого винограду, бо ж кожен був ретельно обраний і дбайливо вирощений. А смак ягоди уже навіть з першого (контрольного) урожаю  не вдасться забути чи сплутати з іншим.

Пані Галина зі свого винограду вчиться виготовляти вино (каже, що воно прийшлось рідним до смаку, але поки їй не вдалося досягти такого результату, який би її цілком задовольнив), а ще сушить на родзинки, маринує, наче оливки, і навіть варить варення, тому ласує виноградною смакотою її родина впродовж усього року.

Її приклад надихає

Упродовж багатьох років Галина Борис очолювала територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста. Щодня після роботи вона поспішала у виноградник, не раз працювала дотемна, а також у вихідні. Результати  її  такої наполегливої праці не раз вражали колег і навіть надихали. Майже кожна з працівниць терцентру, яка має власний будинок, висадила біля нього виноград.

Цього року пані Галина на винограднику трудиться щодня. Тепер, коли вже не треба поспішати на роботу, прискіпливіше дбає про нього. Тут дуже чисто, а на лозі немає жодного «хворого» листочка.

– Якщо правильно за виноградом доглядати, то він буде рости і плодоносити. Сам по собі сортовий виноград не потішить урожаєм. Роботи у винограднику вистачає від весни до зими, зранку до ночі, навіть, буває у неділю потрібно потрудитися, якщо за прогнозом погоди насуваються дощі. Але я цю роботу люблю, – каже жінка.

Морозостійкі сорти винограду у пані Галини ростуть на арках, інші висаджені у кілька рядів шпалерами. Обрала для них найкраще місце – відкриту сонячну ділянку.

 Ці плоди потребують захисту від різних хвороб, зокрема, грибкових. Тому виноград час від часу необхідно обробляти спеціальними препаратами.

– Цього року було чотири таких обробки. Деякі стійкі до захворювань сорти для профілактики обробляла лише двічі. Ягоди цілком безпечні для споживання, їх мої онуки, приміром, їдять просто, зриваючи з кущів, – каже жінка.

Окрім ягід, восени Галина Борис продає також живці, а весною саджанці з різних сортів винограду. Залюбки дає рекомендації стосовно того, як правильно їх вирощувати, ділиться досвідом.  І тішиться, коли згодом із словами вдячності від покупців отримує фото їхнього першого урожаю.

Валентина ТИНЕНСЬКА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

один × один =