Новини

Випікаючи хліб з любов’ю

Володимирська, Лайфстайл
420 переглядів

Хліб – продукт, без якого не обходиться жодне застілля, жоден сніданок, обід чи вечеря. З чого починається хліб? Що потрібна для його випікання? Про це та багато іншого я запитала у справжньої професіоналки своєї справи, пекарки з багаторічним досвідом Лілії Миколаївни.

Чому ви обрали саме цю професію?

– Мені з дитинства подобалось мати справу з тістом. Пам’ятаю, як з мамою завжди пекли хліб у справжній цегляній печі. Він був запашний і зовсім не схожий на магазинний. Коли мені запропонували роботу в пекарні однієї з гуртівень Володимира, я не вагалась, адже люблю цю справу змалечку.

– Які труднощі та невдачі були на початку вашого шляху?

Коли тільки влаштувалася в пекарню, треба було запам’ятати рецептуру всіх видів хліба, знати, при якій температурі випікати та як формувати. Були, звичайно, і невдачі: то тісто не рухалось, то не достатньо піднялось, але все налагодилось з часом та досвідом.

– Чи важливі точні пропорції у приготуванні, чи можна– Пропорції у приготуванні хліба, звичайно, важливі, адже кожен вид має свою точну рецептуру, а також випікається при певній температурі.

– Як ви після довгих років роботи з випічкою оцінюєте хліб, який продається в інших магазинах?

– Звісно, хліб випечений своїми руками – найкращий! Тому що випечений з любов’ю. Хліб, який випікають хлібозаводи та доставляють на прилавки магазинів, теж смачний, бо хліб – то святе і він просто не може бути поганим.

– Який з видів хліба, який випікаєте, вам найбільш до смаку?

– Найбільше мені подобається «Сімейний». Це велика, кілограмова паляниця з хрусткою скоринкою та м’якенька всередині. Її вистачає на велику родину і вона дуже смачна.

– Наскільки важкою є ваша професія?

– Пекар – важка, але поважна професія. Хоч я і втомлююсь, потім руки дуже болять, але радію, що людям подобається моя випічка і вони мені дякують.

– Якою була ваша перша партія хлібу?

– Перша партія була невеликою, для проби. А далі ми вдосконалювали рецептуру, підбирали формовку, нам все вдавалось і з кожним разом попит на наш хліб збільшувався.

– Які труднощі колектив відчував після початку повномасштабного вторгнення?

– Багато працівників з сім’ями виїхали за кордон. Спочатку важко було налагодити процес, адже нас, пекарів, залишилось мало, а хліба випікати довелось багато, але поступово ми пристосувались.

– Чи не хотілося покинути цю роботу і змінити професію?

– Ні, наразі мене все влаштовує. Улюблена робота, хороший колектив, вдячні покупці – професія до душі.

Анастасія КАЛЯПУХ,

студентка 2 курсу факультету Філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки

Коментарі
Теги: проба пера
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up