Протягом останніх двох днів березня у Володимирі-Волинському відбувався форум «Децентралізація – шлях до розвитку громад», який був присвячений втіленню реформи місцевого самоврядування на Прибужжі. У заході організованому ГО «Інтерньюз-Україна» в рамках проекту «Модельний округ» Програми USAID РАДА, з якою співпрацює народний депутат Ігор Гузь, взяли участь експерти з децентралізації, науковці, делегація з Республіки Польша, а також представники місцевих громад.
Це вже другий подібний форум на теренах Володимирщини, який продемонстрував досить успішну динаміку розвитку. За словами менеджера програми USAID РАДА Ігоря Парасюка, він фактично є дієвим комунікаційним майданчиком для обговорення важливих питань, від яких залежить сталий розвиток регіону. Менеджер програми також відзначив, що команда нардепа Ігоря Гузя є найбільш активною в сфері роботи з органами місцевого самоврядування і найбільш результативно співпрацює з «Модельними округами».
«Кожен рік стояння на місці – це рік втрат для громад»
У вступному слові народний депутат Ігор Гузь закликав громади активізуватись, адже у розв’язанні тих чи інших проблем на місцях не варто чекати допомоги від центральної влади, оскільки всі важелі впливу знаходяться на місцях. Тим паче, що можливості у громад Прибужжя «від крайнього села Іваничівщини до крайнього села Шацького району» значно більші у порівнянні з іншими регіонами, зокрема інвестиційній привабливості сприяє вигідне географічне розташування. Нардеп покладає надії на те, що до кінця 2017 року уся територія виборчого округу №19 буде в територіальних громадах, чому він готовий постійно сприяти.
– Устилузьку і Зимнівську ОТГ зараз постійно ставлять у приклад. Можливість для об’єднання тепер мають також і Зарічанська та Оваднівська громади. На території Володимир-Волинського району залишається лише невелика «біла пляма» у вигляді Хобултови, Березович та Хмелівки, які ще досі не прийняли остаточного рішення щодо створення ОТГ, – зазначив Ігор Гузь.
Звертаючись до представників громад, народний депутат наголосив, що підхід в роботі голови територіального об’єднання, який чекатиме, що держава йому дасть кошти чи додаткове фінансування, неправильне, адже надходження повинні збільшуватись не за рахунок того, що віддала держава, а завдяки тому, що заробили самі. А основними інструментами заробітку громад є оренда землі, податки від зареєстрованого та цій території бізнесу, грантові програми та інвестиції. Саме тому керівництво ОТГ має бути готовим до боротьби за ресурси, які потрібно «затягувати» на свою територію.
Нагадав нардеп і про необхідність формування стратегії розвитку, яка відображатиме бачення громади через 10-15 років. Порадив також працювати над «обличчям» свого об’єднання, адже у кожній громаді можна віднайти певну «родзинку», яка буде цікава світу і яку можна використати в іміджевій друкованій продукції для приваблення майбутніх інвесторів. Не боятись залучати до роботи молодих недосвідчених, але ініціативних та перспективних працівників, бажано зі знанням іноземних мов – ще одна порада народного обранця, на думку якого не потрібно шкодувати ресурсів на пошук закордонних інвесторів.
Під час панельної дискусії на тему законодавчого підґрунтя реформи децентралізації запрошені експерти давали оцінку просуванню реформи.
Начальник відділу взаємодії з місцевими органами департаменту з питань місцевого самоврядування Мінрегіону Лілія Попова на прикладі презентації з графіками та діаграмами продемонструвала результати реформи децентралізації за останні три роки у сфері фінансів, а це, у першу чергу, зростання місцевих бюджетів, збільшення надходжень з державного фонду регіонального розвитку та держсубвенції на соціально-економічний розвиток об’єднаних громад.
Професор Валентин Малиновський, який є консультантом Офісу реформ Асоціації міст України та якого ще називають «двигуном» децентралізації на Волині, під час свого виступу наголосив на одній із проблем реформи, яка стосується об’єднання з містами обласного значення. Із 366 ОТГ в Україні немає жодної громади, до якої увійшло б таке місто. Не потрапить до об’єднаної громади і Володимир-Волинський. На думку пана Валентина, це досить негативний чинник для міста, адже таким чином перспективи розвитку та інвестиційна привабливість у нього будуть дуже обмежені. Науковець також зазначив, що 2017 рік – ключовий для реформи децентралізації, адже якщо досі деякі громади сиділи, склавши руки, то зараз часу для того, аби надолужити згаяне, у них залишилось зовсім мало. Цією проблемою доктор наук Валентин Малиновський займається вже 19 років поспіль, протягом яких вивчав досвід європейський країн, у тому числі і сусідньої Польщі. Саме реформа децентралізації, яку у Польщі провели однією із перших після незалежності, дала, на думку експерта, поштовх до розвитку країни.
Своїм практичним досвідом роботи після створення ОТГ поділились присутні на форумі очільники громад. З гумором та самоіронією розповів про свою громаду голова Грабовецької ОТГ, що на Львівщині, Богдан Барабаш. З його слів, ця громада практично не мала шансів вижити і була сформована всупереч усьому. До об’єднання бюджет шести сіл становив 961 тисячу гривень, не вистачало подекуди навіть на зарплату працівникам. Уже через рік після створення ОТГ сукупний дохід громади становив близько 16 мільйонів гривень, з яких бюджет розвитку – це чотири з половиною мільйона, завдяки яким вдалось встановити вуличне освітлення у досі «глухих» селах та реалізувати інші проекти.
У своєму виступі голова Зимнівської ОТГ В’ячеслав Католик зазначив, що після об’єднання у населених пунктах громади виконано майже 80 відсотків заходів із плану стратегічного розвитку, який раніше сільрада переписувала з року в рік, бо не було ресурсів для втілення його у життя. Торік на розвиток цієї громади надійшло понад 13 мільйонів гривень, що дало змогу реалізувати близько тридцяти проектів. Крім цього, минулого року з бюджету Зимнівської ОТГ виділено близько чотирьох мільйонів гривень власних коштів на розвиток інфраструктури, а цього року у зв’язку із перекладеними на місця видатками на енергоносії та освіту, довелось «попрощатись» з трьома з половиною мільйонами гривень. Утім адміністрація ОТГ активно працює над залученням додаткових коштів за рахунок міжнародних грантів. «Кожен рік стояння на місці – це рік втрат для громад, які досі зволікають із створенням ОТГ», – зазначив голова однієї з найуспішніших громад.
На власні очі побачити досягнення Зимнівської громади, яка об’єднує 17 сіл, мали нагоду усі учасники заходу – для журналістів організовано прес-тур уже у перший день форуму, а запрошені гості відвідали кілька сіл об’єднаної громади наступного дня. На правах господаря екскурсію проводив В’ячеслав Католик, для якого подібні заходи звична справа, адже за досвідом до нього приїжджають представники місцевого самоврядування з усієї України. Хоча ще два роки тому було чимало скептиків, які не вірили у те, що ця громада зможе не те, що розвиватись, а навіть вижити.
«Стільки скільки зробив наш Славцьо, то жоден голова не зробив»
Екскурсія Зимнівською об’єднаною громадою розпочинається з адміністративного центру – села Зимне. Автобус із журналістами зупиняється біля приміщення колишньої сільської ради, де торік облаштували територіальну поліцейську дільницю, де працює місцева група реагування патрульної поліції, котра обслуговує громаду. Начальник сектору реагування Іван Палійчук розповідає, що дільницю обслуговують лише дев’ять правоохоронців, які працюють у три зміни. Найчастіше викликають поліцію через сімейні сварки та бійки. Торік на облаштування цього приміщення спрямовано понад сто тисяч гривень.
Далі оглядаємо вулицю Зелену, де у 2016 році здійснено капітальний ремонт за кошти субвенції, виділеної на розвиток інфраструктури. Раніше цією вулицею, яка практично не мала твердого покриття, у негоду неможливо було пройти. Місцеві мешканці, які з цікавістю спостерігали, як їхній голова спілкується з юрбою журналістів, підтвердили, що після створення ОТГ відбулось чимало позитивних змін. «Дуже вдячні нашому голові за те, що не ходимо по болоту і маємо освітлені вулиці. Стільки скільки зробив наш Славцьо, то жоден голова за моєї пам’яті не зробив», – додала 83-річна Любов Хом’юк, яка саме поралась на своєму подвір’ї.
Наступна зупинка – саме серце села Зимно, де розташований відомий монастир, поруч з яким місцева школа та будинок культури, у якому віднедавна розмістилась адміністрація ОТГ та ЦНАП. В’ячеслав Католик розповідає, що завершується утеплення фасаду школи, а минулого року вдалось ще й здійснити реконструкцію будинку культури – замінили дах, вікна та частково відремонтували приміщення. Поки розмовляємо із головою, на подвір’я будинку культури під’їжджає новенький трактор – цю техніку вартістю 705 тисяч гривень придбали також минулого року, завдяки чому тепер вирішене питання зі збором сміття у населених пунктах та очищенням доріг від заметів узимку. В’ячеслав Католик повідомив, що працюють над написанням проекту на екологічний фонд щодо рекультивації всіх сміттєзвалищ. Адже така проблема періодично виникає у деяких місцях, зокрема біля села Бубнів.
Заходимо до приміщення будинку культури, яке зовсім не схоже на типовий сільський заклад культури – сучасний «євро» ремонт, нові меблі та техніка приємно вражають. Поруч із адміністрацією Зимнівської сільради ОТГ тут розташувався ЦНАП, який розпочав роботу одним з перших в Україні серед об’єднаних громад, – розповідає керівник цієї установи Ірина Корольчук. Зараз у центрі надають 98 послуг, серед яких усі виконавчого комітету, управління праці та соцзахисту населення, паспортного столу, Держземгеокадастру тощо. Місцевим мешканцям це дуже зручно, адже їм не потрібно витрачати купу часу, аби відвідати безліч установ у районному центрі. Крім цього, для жителів решти населених пунктів громади у кожній сільській раді працює адміністратор ЦНАПу.
Вирушаємо до Бубнова, де нас зустрічають директор тамтешньої школи Василь Подзізей та місцевий староста Анатолій Матвіюк. Торік тут зробили поточний ремонт вуличного освітлення, у школі замінили вікна та двері на енергозберігаючі, оновили тепломережу, придбали шкільний автобус, відремонтували покрівлю будинку культури, здійснили капітальний ремонт дитсадка та облаштували дитячо-спортивний майданчик. Після відвідин тамтешнього ДНЗ та ЦНАПу насамкінець оглядаємо відремонтовану ділянку дороги за напрямком Хобултова – Хмелівка – Селець, ремонт трьохсот метрів якої обійшовся у 600 тисяч гривень.
На думку В’ячеслава Католика, реформа з децентралізації є однією з найуспішніших, що підтверджують і міжнародні експерти. Каже, що в свою чергу працює над тим, аби мешканці Зимнівської ОТГ були задоволені змінами, що відбуваються .А допомагає йому у цьому професійно підібрана команда спеціалістів, з якими працює пліч-о-пліч. Попереду у них ще чимало завдань, які потрібно виконати, але тут анітрохи не сумніваються, що їм це вдасться здійснити, бо мають велике бажання забезпечити комфортні умови проживання для усієї громади.
Тетяна ІЗОТОВА.
