Новини

Як потрапити в Google, розповіли школярам на «Годині коду»

Лайфстайл, Освіта
26 переглядів

Рівно о 8 ранку в будівлі ліцею № 3 вмикається світло, а на екрані у кабінеті інформатики, де зібралися найбільш зацікавлені у цій дисципліні старшокласники, з’являється чоловік у кумедній кепці. Це – штатний інженер компанії Google Віталій Тимчишин. Зустріч із володимирськими школярами він влаштував у рамках всесвітньої ініціативи “Code hour” – “Година коду”, яка заохочує фахівців IT-сфери ділитися професійними навичками із молоддю з різних куточків світу.

Звісно, за годину кодити не навчишся. А от дізнатися, чим відрізняється робота в Google від роботи в інших компаніях та які знання й навички слід розвивати, щоб туди  потрапити, таки можна. Тож Віталій залюбки розповідає про особливості компанії.   Наприклад, кольорова кумедна кепка, яку він демонструє з екрану, – неодмінний атрибут людини, яка щойно прийшла на роботу в Google. Новенький працівник має носити її упродовж першого місяця роботи – і не важливо, яку посаду він займає. Навіть топменеджери дотримуються цієї традиції.

Cам Віталій – далеко не новачок у Google. Зараз у компанії він займає посаду штатного інженера, команда у його підпорядкуванні налічує 40 людей. Працює у напрямку Cloud Data Solutions, де розробляє “хмарні” рішення обробки і зберігання даних для бізнесу. “Загалом же команда Google налічує більше 130 тисяч людей, і більшість із них працюють не в головному офісі у Силіконовій долині, а і офісах та віддалено у різних куточках світу. Діяльність корпорації можна розділити за двома глобальними напрямками – це сервіси й рішення для користувачів і для компаній. Я працюю у другому з них”, — розповів Віталій.   Працювати на західні IT-компанії чоловік почав ще будучи студентом університету “КПІ”. Розповідає, що робота тривала віддалено, і зі своїм роботодавцем вперше наживо зустрівся аж через три роки, коли приїхав виступати на конференції в одне із європейських міст. Далі була робота в корпорації  Apple, і ось уже кілька років він у Google.

“У великих компаніях створюють всі умови для продуктивного робочого процесу, а Google у цьому сенсі – одна з передових. – розповідає Віталій. – Саме тому наш офіс виглядає так, що до нього прагне потрапити чимало людей. Інноваційність, середовище, сприятливе для командної роботи ти креативності – це те, що виділяє його серед інших”.

Зустріч зі школярами ліцею  № 3 з Володимира ініціював сам Віталій, адже цей навчальний заклад для нього особливий. Хоч чоловік народився і значну частину життя  прожив у Києві, та саме у Володимирі, в тодішній третій школі він вперше сів за шкільну парту. У той рік сталася катастрофа на Чорнобильській атомній станції, і більшість киян, які мали таку можливість, евакуювали дітей до рідні подалі від столиці. У вересні хлопчик пішов до школи, у якій багато років пропрацювала його бабуся і на той час працювала тітка Мирослава Стольницька. І хоч провчився тут лише три місяці, теплі спогади про цей період залишилися з ним на все життя. Аби віддячити своїй найперші школі, Віталій запросив старшокласників на цю розмову.

В аудиторії були переважно учні 10-х та 11-х класів, серед них – одинадцятикласник Кирило Гуль, який посів перше місце у міській олімпіаді з програмування, та дев’ятикласник Андрій Рудь, який посів третє. Вони зацікавлено слухали про те, які фахові знання та soft skills – соціальні навички – слід розвивати у собі, щоб підвищити свої шанси потрапити у Google та інші найбільші компанії.

Віталій розповів, що знає 15 мов програмування, але активно користується п’ятьма із них. Порадив школярам опанувати для початку бодай дві і не боятися пробувати свої сили – писати програмки, експериментувати з можливостями штучного інтелекту. Щодо англійської мови, то її знання, звісно, дуже важливе, але для початківця це, в принципі, нормально – знати якісь базові речі і вдосконалювати знання у процесі.

«Для великих корпорацій soft skills є не менш важливими, ніж фахові знання, їм приділяють велику увагу. Адже якщо на перших двох рівнях кар’єрних сходів ти ростеш як технічний спеціаліст, то далі розвиваєш свої навички роботи з колективом. Як ти зумієш згуртувати команду, налагодити всередині неї комунікацію, наскільки готовий ділитися своїм досвідом – усе це дуже важливо. Звертають увагу і на твої волонтерські активності та професійний нетворкінг. Тому раджу всім: якщо ви зробили щось класне, нове і цікаве, розповідайте про це – на конференціях, хакатонах тощо», – зауважує Віталій.

Школярів цікавило, як виглядає прийом на роботу в Google: чи дійсно на співбесіді задають каверзні логічні запитання. Інженер пояснює: щоб потрапити у компанію, треба пройти не одну, а серію співбесід. На них перевіряють не лише професійні, а й особисті якості. Є практичні завдання: наприклад, написати програму. І тут дивляться не лише, чи добре і швидко вона зроблена, але і як прописана – чи зручно і зрозуміло буде іншим людям з нею працювати. «Адже специфіка великих компаній у тому, що нам найчастіше доводиться працювати з уже створеними кимось продуктами і компаніями», – пояснює інженер.

Година спілкування минула на одному подиху. Учні уважно дослухалися до порад Віталія Тимчишина. Його приклад показав їм, що мрія попрацювати у таких ІТ-гігантів, як Google, цілком може стати реальністю.

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up