Новини

Як редакція «Слово правди» допомагала ВПО та отримала спраглу авдиторію з кількох сусідніх громад

Лайфстайл
279 переглядів

Там, де припиняє виходити районна газета, люди залишаються без джерела інформації про місцеві події. Коли такі громади отримують якісне місцеве медіа, і коли його робота сфокусована на те, щоб бути цінним для людей та допомагати їм – багато проблем починають вирішуватися. Нам навіть дещо прикро, що відгуків з цих громад редакція отримує більше, ніж від нашої сталої аудиторії, яка, вочевидь, пересичена інформацією з різних джерел.

У наше місто Володимир Волинської області через війну приїхало понад три тисячі внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ще приблизно стільки ж прихистили сільські громади району. За кількістю жителів це, фактично, як кілька населених пунктів. І ці люди, за великим рахунком, не мали свого власного медіа, якому б довіряли, і яке б було цінним джерелом інформації для них. Тому наша редакція вирішила створити у газеті і на сайті окремі рубрики, налагодити співпрацю зі громадською організацією «Інтеграція», яку створили переселенці у Володимирі. А також сприяти діяльності волонтерів, проводячи зустрічі з ними, публікуючи їхні запити на допомогу.
Власне, це ми і взяли у фокус проєкту, який реалізовували за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) та за фінансування Європейського Союзу. Трохи забігаючи наперед, хочемо наголосити, що саме залучення мешканців громади забезпечило нам значне зростання читацької авдиторії. Детально про це розповіли колегам з Редакторського порталу.

Тепер ми працюємо для декількох районів

Отже, редакція видання знаходиться у місті Володимирі Волинської області, а географія видання охоплює місто Володимир і Володимирський район, який у результаті адмінреформи доєднав до себе ще два райони та місто Нововолинськ. Ще тоді, коли відбулась адмінреформа і наш район укрупнився за рахунок приєднання кількох сусідніх, закрадався сумнів, що дрібнішим районним виданням, які охоплювали дві-три громади, вижити буде важко. Ми тоді і запропонували колегам: давайте шукати варіанти для об’єднання і спільного виживання. Але жоден із трьох редакторів на це не погодився, ба більше – вони сприйняли цю пропозицію як бажання їх «задушити». Мовляв, вони ж теж редактори, у них свої колективи. Таким чином газета колишнього сусіднього Іваничівського району стала таким собі «театром одного актора», точніше редактора, який писав усі матеріали, розбавлячи їх передруками, перейшов на восьми-, а тоді і чотирьох сторінковий формат. Врешті це видання з минулого року припинило свій вихід. До речі, не втрималася на плаву і приватна газета «Місто вечірнє», яка раніше виходила у нашому місті. Тож тут, як то кажуть, нам всі карти в руки.

Взявши за мету стати цінними для ВПО і допомогти людям, яких війна змусила змінити місце проживання, ми мали налагодити і більш якісну роботу з громадами, приєднаними до нашого району. А для цього почати з поїздок туди

Коли до нас прийшла велика війна, ми вимушено скоротили обсяг видання з колишніх 16 сторінок до 12, відмовившись від програми телебачення. Але не пропустили жодного номера. Взявши за мету стати цінними для ВПО і допомогти людям, яких війна змусила змінити місце проживання, ми мали налагодити і більш якісну роботу з громадами, приєднаними до нашого району. А для цього почати з поїздок туди.
Двом журналісткам, які лишилися у штаті нашої редакції, все ніяк не вдавалося викроїти час на поїздки у віддалені села, бо газета щоденно потребує багато часу і зусиль. Але, гарно спланувавши діяльність за проектом, ми за цю роботу взялися. І вона дала навіть більше результатів, аніж ми першочергово планували.
В цих поїздках наші журналістки знайшли стільки цікавих тем, що хочуть повернутися туди ще не раз. Заодно і налагодили співпрацю з головами тих громад і вже маємо перспективу публікації платних матеріалів. Отримали і нових передплатників у цих громадах. 20-50 примірників продають пересувні відділення, і хоча це поки що небагато, маємо перспективу розширення там читацької аудиторії. Про це нам каже кількість переглядів матеріалів з цих громад на нашому сайті і на сторінці газети у фейсбуці, а також вдячні відгуки тамтешніх мешканців. І навіть дещо прикро, що таких відгуків з цих громад більше, ніж від нашої сталої аудиторії, яка, вочевидь, пересичена інформацією з різних джерел.

Робота редакції приносить користь людям

Ці відрядження до Іваничівської, Павлівської, Поромівської та Литовезької громад стали поштовхом до певної зміни «оптики» висвітлення тем і надихнули наших журналісток на подальші поїздки до інших громад, уже поза рамками заходів проекту – Устилузької і Зимнівської. У фокус журналістської уваги все частіше потрапляють історії, потреби і проблеми мешканців віддалених від районного центру населених пунктів, і це приносить користь не лише редакції у вигляді більшої кількості переглядів на сайті та пожвавленого обговорення матеріалів у соцмережах, а й героям публікацій. Вони, завдяки нашому виданню, чи не вперше отримали можливість висловитися, озвучити те, що їх турбує чи чого вони потребують і, у низці випадків, за посередництвом нашого видання, розв’язують свої проблеми.

Поїздки до громад стали поштовхом до певної зміни «оптики» висвітлення тем.

Відвідуючи громади, наші журналістки познайомилися самі і презентували для них історії вимушено переселених осіб, яких війна закинула у наші краї. Це були як історії успіху тих, хто вдало інтегрувався у нове середовище, знайшов роботу та взявся до активного громадського життя, так і розповіді про тих, хто, розпочавши життя на новому місці, відчуває певні потреби матеріального чи нематеріального характеру. Так ми допомогли переселенці з Запоріжжя, яка оселилася у віддаленому селі Турівка, зібрати речі домашнього вжитку та меблі, яких їй бракувало, а перевізник, з яким ми домовилися на взаємовигідних йому і нам умовах, доставив їй усе це безкоштовно.

Підприємець Артем Марходей (ліворуч) погодився доставити допомогу у село Турівка пані Анжелі.

Завдяки спілкуванню з ВПО ми знайшли і нових авторів – так Федір Руденко з Луганщини, який встиг виїхати з рідного села за кілька годин до того, як його окупували росіяни, і фактично без нічого приїхав до Володимира. У нас він віднайшов майданчик для реалізації свого творчого потенціалу, подає до друку свої віршовані гуморески й ініціює відновлення «Поетичного клубу».
Щоб виявити актуальні проблеми і потреби переселенців, ми провели опитування у двох гуртожитках – місцях компактного проживання ВПО, завдяки чому допомогли закрити деякі важливі запити. Зокрема, після нашого опитування в одному з гуртожитків облаштували дитячий майданчик для дітей ВПО. Аби допомогти переселенцям інтегруватися у життя громади і бути в курсі того, що у ній відбувається, ми передплатили наше видання для мешканців гуртожитків.

Після нашого опитування в одному з гуртожитків облаштували дитячий майданчик для дітей ВПО. А ми самі, аби допомагати переселенцям інтегруватися у життя громади і бути в курсі того, що у ній відбувається, передплатили наше видання для мешканців гуртожитків

Опитування ВПО у гуртожитку педколеджу проводить Ярослава Колоскова.

Окрім того, у фокусі нашої уваги в рамках проєкту були місцеві волонтери. Ми розповіли ширшому загалу про волонтерські ініціативи в Іваничівській, Павлівській, Поромівській та Литовезькій громадах, сприяємо їм в організації роботи та здійсненні «гарячих» благодійних зборів, надаючи інформаційну підтримку, допомогли волонтерам із різних громад сконтактувати між собою, завдяки чому вони змогли налагодити ефективну співпрацю.

Майже три тисячі переглядів на сайті (ще в старій його редакції) набрала публікація про волонтерів з Іваничівської громади. Інформацію про їхні потреби і збори наше видання публікувало ще не раз.

Також ми на постійній основі інформаційно та організаційно підтримуємо декілька волонтерських ініціатив. Зокрема, редакція «Слова правди» уже декілька разів допомагала в організації благодійних книжкових ярмарків «Книга за життя». Ми організували в редакції збір книг, допомогли залучити нових учасників ярмарку, закрили деякі фінансові витрати і, звісно, взяли на себе повний інформаційний супровід. Також ми постійно висвітлюємо діяльність волонтерської організації «Крила матері», яка займається виготовленням маскувальних сіток та костюмів.
Завдяки цьому серед волонтерів та незалежних громадських ініціатив наше видання має репутацію неупередженого, надійного та ефективного майданчика комунікації, до якого звертаються нові й нові організації та об’єднання волонтерів, громадських активістів тощо. Так ми почали активно комунікувати із ГО «Ветеран Hub», благодійним фондом «MKFoundation» та іншими.

Деякі важливі (і цікаві) деталі

Працюючи над проектом, який підтримала і допомагала нам робити ефективним УАМБ, ми опублікували 12 розповідей про переселенців, яких війна закинула у наші краї. Ці історії – не просто «журналістський продукт», метою якого був просто пошук цікавих матеріалів. Адже все це – людські долі, наших рідних українців. Ми пишаємося, що своєю роботою допомогли людям.
Я вже розповіла про допомогу жінці, які переїхала із Запоріжжя у віддалене село Турівка, коли виграли усі – і та жінка, і мешканці, і газета, і перевізник, адже він доставив все в обмін на рекламу своїх послуг на наших носіях. Але ж це не єдиний приклад. Після іншої нашої публікації, про юристку Аліну, їй запропонували роботу на одному з підприємств міста.
Все це підвищує довіру до видання в цілому і до нашої роботи. Дозволю собі ще раз сказати, що журналістки редакції здійснили чотири виїзди у громади колишнього Іваничівського району, який тепер приєднався до нашого. Там ще з початку 2023 року перестала виходити районна газета, і люди фактично були позбавлені джерела інформації про місцеві події. Повернувши їм цю можливість, ми буквально відчули, що люди спраглі такою увагою – на сайті публікації з цих громад набирали по кілька тисяч переглядів, передплата газети зросла на 20 примірників, ще 50 екземплярів у цих громадах стали продаватися уроздріб.

Ми уважно відслідковуємо, як саме наша робота допомагає людям і як вони реагують на наші публікації. Це дає нам розуміння того, що ще ми можемо зробити щоб бути корисними

Долучається до вирішення актуальних питань і влада, і теж наша роль в цьому далеко не остання. Так, широку дискусію викликала розміщена у газеті і на сайті інформація про намір міської влади за понад 13 мільйонів гривень відремонтувати спортивний майданчик біля ліцею № 5. Жителі обурювалися таким використанням коштів у час війни, і в результаті тендер відмінили.
А після публікації результатів проведеного нами опитування у місцях компактного проживання ВПО, на порушені мешканцями двох гуртожитків проблеми звернув увагу фонд «Рокада». Тож тепер для ВПО у гуртожитку педколеджу готується до відкриття кімната соціально-психологічного розвантаження, а у гуртожитку ЦПО – спортивний майданчик.

Організовуємо допомогу переселенці

Наша редакція підготувала 10 публікацій про волонтерів, що посприяло комунікації між ними, підвищенню рівня довіри до їхньої діяльності. А також ми організовували у редакції збір коштів, які передавали волонтерам, банок для виготовлення тушонок, книг для проведення благодійного книжкового ярмарку.
А ще ми започаткували рубрику «Герої, якими ми їх пам’ятаємо», матеріали під якою теж набирають тисячі переглядів. Людям, які втратили своїх рідних, дуже важливо, щоб пам’ять про них жила.

Трохи нашої статистики

Окремо хочу поділитися динамікою наших авдиторних показників, адже це те, про що має дбати кожний керівник медіа. Тираж газети «Слово правди», яке видається з 1939 року, попри тенденції до спаду для друкованих ЗМІ, залишається стабільним – на початок 2023 року він становив 2801 примірник. Кількість підписників у фейсбуці за два місяці зросла на 300 осіб, а кількість унікальних переглядів сторінки збільшилась утричі – з 772 до 2359. Кількість підписників Телеграм-каналу з 47 на початку проєкту зросла до 245. Точну статистику відвідування сайту протягом реалізації проекту наразі назвати не можемо, оскільки тимчасово не працює Google Analytics, але кількість переглядів, безумовно, збільшилася і в цьому каналі.

Для посилення цифрових майданчиків редакції ми залучали додаткову працівницю в проект, але прощатися з нею не збираємося, оскільки вона довела ефективність онлайн поширення видання

Щоб забезпечити таке зростання, у рамках кошторису проєкту на умовах цивільно-трудового договору ми залучили додаткову працівницю, бо до розширення цифрових майданчиків у працівників редакції, яких всього 5, не завжди доходили руки. Вона довела ефективність онлайн поширення видання, і після закінчення проєкту ми прощатися з нею не збираємося, а будемо шукати свої можливості для забезпечення її подальшої роботи. Також ми почали співпрацювати з Біржею прямої реклами Колаборатор.
Дуже допоміг нам наш ментор, яким був Андрій Вдовиченко. Він дав низку корисних порад і «відкрив очі» на наш сайт, який ми власним коштом запустили вісім років тому і вважали його досить пристойним. Але тепер і самі бачимо, що він фактично був дещо запізнілою електронною копією газети, бо, аби продати у роздріб друкований варіант ЗМІ, ми свідомо затримували на кілька днів після виходу газети розміщення матеріалів. Ментор нас переконав, що така політика застаріла, що сайт має жити своїм життям, а для цього його треба суттєво оновити.
Підсумовуючи, ще раз приверну вашу увагу, що завдяки підтримці донора і допомозі УАМБ та її фахівців ми отримали таку можливість осучаснення і розширення, про яку за наявних фінансових можливостей у редакції могли лише мріяти – оновлений, чи точніше зовсім новий сайт, який вже використовуємо в роботі. До коштів, які отримали для цього від УАМБ за підтримки донорів, додали частину власних, щоб мати на сайті окремий блок реклами та оголошень. Після такого оновлення маємо надію «заткнути за пояс» місцеві інтернет-видання, які «співають» з голосу місцевих олігархів і нардепів та часто маніпулюють інформацією на їхню користь. У цьому нам допомагатиме і нова техніка, яку ми отримали за проєктом. Власним коштом ми б її не купили.

Участь у проєкті УАМБ «Ефективні місцеві ЗМІ: цифровий розвиток для залучення громад» стала важливою точкою росту не лише для нашого видання загалом, а й для журналістів, які стали мобільнішими, почали частіше вдаватися до нових форматів створення контенту, а також суттєво розширили базу ньюзмекерів і контактів у громадах району. Також це допомогло нам налагодити нетворкінг із людьми, які творять позитивні зміни на локальному рівні, і самим долучитися до творення цих змін.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Асоціації Медіа Бізнесу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, завдяки фінансовій підтримці якого відбувалася реалізація проєкту.

 

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up