Відповідно до концепції Нової української школи, незабаром старшокласники навчатимуться не 11, а 12 років, а в громадах з’являться профільні академічні ліцеї. У Володимирській міській ТГ цей процес уже стартував, і з нового навчального року тут діятиме такий ліцей, а прийом на 10 клас в ряд інших шкіл закриють. Чого очікувати від цих змін, якими були їхні передумови і які перспективи відкриваються перед володимирськими старшокласниками – з’ясовуємо далі.
Обирали заклад за рядом критеріїв
Реформа профільної школи стартувала ще у 2017 році із прийняттям Закону про освіту, нагадує начальниця гуманітарного управління Оксана Бігун, в наступних законах деталізована. У Володимирській міській громаді у 2021 році прийняли положення про ліцеї і спільно з педагогами та батьками напрацювали мережа закладів середньої освіти, визначившись, що академічний ліцей з профільним навчанням створять на базі тодішньої гімназії імені Олександра Цинкаловського.
«При цьому ми аналізували усі навчальні заклади, враховуючи низку факторів. По-перше, потужність: сучасний профільний ліцей має вмістити до 600 школярів – дітей одного віку, зацікавлених у розвитку своїх академічних та творчих талантів. Вони зможуть об’єднуватися у клуби за інтересами, товариства, створювати власні проєкти й ініціативи. По-друге, це географічне положення. Ліцей ім. Цинкаловського тут ідеальний варіант, оскільки розташований фактично в центрі міста, неподалік зупинок громадського транспорту. По-третє, матеріально-технічна база. У цьому закладі є сформовані хімічна, фізична лабораторії, лінгафонні кабінети, тобто є напрацювання для розвитку різних наукових профілів. І ще один важливий фактор – успішність, де теж цей ліцей серед передових. За результатами ЗНО він стабільно входить у топ найкращих на Волині і в сотню найкращих в Україні», – розповідає Оксана Бігун.
І в педагогів, і в старшокласників цього закладу є успішний досвід проєктної діяльності. А ще ліцеїсти мають високі досягнення в науковій роботі, щороку серед призерів та переможців олімпіад і конкурсів-захистів наукових робіт третього й четверного рівнів є учні цього ліцею. Словом, факторів на користь того, аби саме на базі цього навчального закладу створити академічний ліцей, – удосталь. Зі своїми висновками володимирські посадовці звернулися до шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” SALAR, який вивчає зокрема й реформу освіти, і це рішення схвалили тамтешні експерти. Тож не дивно, що гуманітарний відділ спільно з управлінням освіти та адміністрацією закладу подали заявку на участь у пілотному проєкті реформи профільних ліцеїв й увійшли до сотні таких шкіл з усієї України.
Та нещодавно у громаду прийшла хороша звістка: ліцей імені Цинкаловського включили у перелік із 25 учасників передпілотного проєкту. А це означає, що профільна освіта в закладі почне втілюватися вже у 2024-2025 навчальному році, тобто з вересня.
«Ми також вивчали думку старшокласників, їхні освітні потреби та побажання», – додає начальниця відділу освіти Наталя Митошоп. Для цього зустрічалися з дітьми, розмовляли, слухали їх і проводили анкетування. Там, зокрема, було питання «Чи згодні ви змінити заклад освіти, щоб отримати кращі знання за обраним профілем?», і 70 % опитаних дітей відповіли ствердно. З експертами спілкувалися і батьки, які також погодилися з тим, що старшокласникам потрібно зменшувати загальне академічне навантаження, натомість акцентуючи на дисциплінах обраного профілю.
І ось володимирські педагоги та старшокласники мають всі шанси втілити ці побажання у життя: відповідно до умов передпілотного проєкту, на 1 вересня 2024 року має запрацювати профільний академічний ліцей ім. Цинкаловського, в якому буде не менше двох освітніх потоків по 60 учнів у кожному.
Щоб забезпечити хороший старт роботи профільному закладу й наповнити його ліцеїстами, освітянські очільниці ідуть на непопулярний, але важливий крок – закривають набір до 10-х класів в інших освітніх закладах міста. Таким чином випускники, які отримують базову середню освіту і не бажають здобувати профільну, а хочуть розвивати академічні знання за певним напрямком, зможуть реалізувати це бажання у середовищі нового ліцею.
До слова, вступити до профільного ліцею і вивчати обрані предмети зможуть і школярі з інших приміських громад. Співфінансування роботи закладу відбуватиметься за принципом «гроші ходять за дитиною».
Тож як відбуватиметься навчання?
Три роки старшої школи і вибір предметів
«Одна з головних новацій – це те, що старшокласники навчатимуться не два, а три роки – 10, 11, 12 класи», – пояснює директор освітнього закладу Олександр Романюк. Як зауважує він, 11-річна освіта нині є лише в кількох пострадянських країнах – окрім України, це росія, білорусь та Азербайджан. Тож перехід на 12-річну освіту логічний і назрів давно. Утім, аби зробити ці зміни психологічно легшими для дітей, розглядається можливість, що на період пілотного проєкту випускники 12 класу зможуть вступати одразу на другий курс університету. Таким чином у їх та їхніх батьків не буде відчуття «втраченого» року.
У фокусі роботи ліцею буде дитина – її зацікавлення, побажання, потреби. Відтак учень чи учениця зможе коригувати свій навчальний план, вибудовуючи особисту освітню траєкторію. Відповідно до розробок Міносвіти, є дев’ять головних профільних напрямків – суспільно-історичний, інформаційних технологій, мовно-літературний, математичний, природничий, технологічний, соціальний, здоров’язбережувальний, спортивний та мистецький. Передбачається, що кожен учень матиме кілька обов’язкових предметів – наприклад, українську мову та історію України, кілька обов’язкових предметів за обраним профілем, а також предмети вільного вибору, які можна буде використовувати для поглиблення знань за бажаним напрямком. Також кілька предметів учні зможуть обрати з-поза свого напрямку, заглибившись у дисципліни чи заняття, які їх цікавлять.
Профільні класи для ліцею ім. Цинкаловського не новизна – вони діють тут ще з часу, коли заклад був гімназією. Одним із найпотужніших є хіміко-біологічний напрямок. Чудові досягнення демонструють ліцеїсти, які навчаються за лінгвістичним напрямком і мають змогу опановувати, окрім англійської, ще кілька іноземних мов, є й інші профілі.
«Як у нас працює профільний клас? Розкажу на прикладі хіміко-біологічного. Якщо в загальноосвітній школі на цей предмет виділяють одну-півтори години на тиждень, то наші профільні класи мають п’ять-сім годин хімії. Вони працюють і над науковими роботами. І 100% випускників цих класів вступають за бажаними спеціальностями – зазвичай це медицина, фармакологія, хімія тощо», – пояснює директор. Але відповідно до концепції освітніх траєкторій, це працюватиме трохи інакше: цікавіше й простіше для дітей, але трохи складніше для вчителів.
«Особливо для тих, хто складає розклад», – сміється заступник директора ліцею Віталій Кашубський. Багато залежатиме від кількості дітей, які зголосяться вчитися за певним профілем. Можуть бути однопрофільні класи, де всі поглиблено вивчають математику. Можуть двопрофільні, де половина спеціалізується в математиці, половина – у природничих науках. Можливі різноманітні варіації, які відштовхуватимуться від кількості охочих.
Наразі у ліцеї вже триває прийом заяв на навчання дітей за певними профілями, адже важливо якнайшвидше визначитися з кількістю учнів та потенційними профілями, щоб сформувати відповідні напрямки. Аби відкрити профільний напрямок, потрібно не менше восьми дітей, охочих займатися за ним. Тож освітній заклад працюватиме все літо, аби новий навчальний рік розпочати зі сформованими профілями. До слова, перший семестр буде, так би мовити, перехідними: упродовж нього діти ще можуть змінити обраний напрямок на інший, якщо виявлять таке бажання.
А що кажуть батьки?
Багатьох батьків, які планували лишати дітей у 10-х класах, звістка про те, що у їхніх навчальних закладах їх не набиратимуть, засмутила, адже доведеться приймати непрості рішення й обирати ліцей або коледж. Неприємним сюрпризом вона стала і для багатьох дітей, які очікували довчитися аж до випускного з 11-го класу зі своїми однокласниками. Втім, декого ці зміни підштовхнули до рішень, які вже назрівали.
Ірина, мама дев’ятикласника Андрія, каже, що міркувала про те, аби перевести його у заклад з поглибленим вивченням інформатики, адже син проявляє до цього предмету і здібності, й інтерес. Проте не хотіла відривати від звичного колективу. «Але якщо набору у десяті класи все одно не буде, то краще, нехай він піде навчатися туди, де йому дадуть відповідні знання. Тим більше, що й там колектив формується новий, тож це не буде аж так складно, ніж коли переходиш у вже сформований клас», – зауважує Ірина. Каже, що син це рішення також схвалює, але остаточний вибір зроблять після того, як побувають у ліцеї на ознайомчих відвідинах, які проводяться для учнів усіх шкіл.
А дев’ятикласниця Софія має бажання потрапити в новий колектив, проте її мама Вікторія сумнівається, чи в ліцеї зможуть забезпечити належний рівень освіти за обраним профілем. «Дочка хоче займатися мистецтвом. Якщо набереться ще сім-вісім таких дітей, то цей напрямок можуть відкрити. Кажуть, що будуть запрошувати вчителів з художньої. Але маю сумніви, чи це буде такий рівень заглиблення у цей напрямок, як у тих, хто вивчає, наприклад, хімію». – каже Вікторія. Тому наразі вони з донькою схиляються до рішення вступати до фахового коледжу, де давно діє мистецький напрямок.
Наразі і в учнів, і в їхніх батьків є трохи часу, аби прийняти рішення, обравши найкращий саме для них варіант. А ознайомчі відвідини, які організовує почергово для дев’ятикласників усіх шкіл міської громади ліцей ім. Цинкаловського, може у цьому допомогти.
Віталіна МАКАРИК,
Антоніна МИХАЛЬЧУК
