Новини

Як у Володимирській громаді впроваджуються енергоефективні заходи

Заходи у сфері енергозбереження нині – вимога часу. Ми, як країна з європейським вектором розвитку, рівняємося на держави, в яких у пріоритеті перехід на відновлювальні джерела енергії та й загалом – відповідальне використання енергоресурсів. А в період війни енергоощадність та максимальна енергетична незалежність громад – вкрай важливі, і цей напрям стене у пріоритеті під час розбудови України після Перемоги. Тож з’ясовуємо, які заходи з енергоефективності нині втілюються у нашій громаді, а які можуть запроваджуватися у перспективі?

Одинадцять багатоповерхівок у програмі «Енергодім»

У 2020 році місто Володимир підписало меморандум про співпрацю з Фондом енергоефективності. Відтоді одинадцять багатоповерхівок стали учасниками Програми «Енергодім», яка частково відшкодовує витрати ОСББ на заходи з енергоефективності. Фонд повертає співвласникам до 70 відсотків вартості витрат на енергомодернізацію житла. А місцева цільова програма «Тепла оселя», відшкодовує з місцевого бюджету відсотки за кредитами, залученими ОСББ, які беруть участь у програмі.

Як розповіла начальниця відділу капітального будівництва управління інфраструктури виконавчого комітету Володимирської міської ради Анна Рубанова, реконструкційні роботи у більшості будинків-учасників програми наразі ще тривають, а два із них уже повністю пройшли енергомодернізацію – це багатоповерхівки на Сагайдачного, 3 та Луцькій, 158.

«Навіть у тих будинках, де заходи з енергозбереження втілено лише частково, тариф на теплову енергію за один квадратний метр уже відчутно нижчий, ніж у багатоповерхівках, які подібних заходів не проводили», – каже Анна Рубанова.

Головою ОСББ «Затишок» (багатоповерхівка на Луцькій, 158), яке одним із перших стало учасником програми й уже завершило роботи з енергомодернізації, є Дмитро Юзвенко. Він також очолює іще чотири ОСББ, серед яких одне – нині учасник програми «Енергодім».

Фото з архіву. Вручення енергетичного сертифікату будівлі голові ОСББ “Затишок” Дмитру Юзвенку.

Дмитро розповідає, що жителі тих багатоповерхівок, де проводять заходи  з енергомодернізації, відчувають суттєву економію. П’ятиповерховий будинок на 60 квартир на вулиці Луцькій, 158 потребував модернізації, бо був одним з найменш енергоощадних у місті, і відповідно вартість за комунальні послуги для жителів була доволі висока. Зараз вона менша на понад 50 відсотків, адже у рамках програми у будинку встановили індивідуальний тепловий пункт, провели реконструкцію системи опалення, теплоізолювали зовнішні стіни, горище і дах, замінили вікна та балкони, утеплили й засклили балкони і лоджії. На ці роботи спрямували близько 11 мільйонів 600 тисяч гривень, з яких 8 мільйонів 100 тисяч – грантові кошти від Фонду енергоефективності, решта – внесок співвласників будинку.

Будинок на вул. Луцькій, 158 – учасник програми “Енергодім”.

За словами Дмитра Юзвенка, щоб сплачувати власний внесок, ОСББ взяло у банку кредит на десять років, відсотки за яким компенсовує місцева програма «Тепла оселя». Заходи з модернізації завершували уже під час війни. Зараз мешканці будинку проживають у комфортніших умовах і значно економлять енергію.

Серед багатоквартирних будинків, де наразі ще тривають роботи з втілення енергоефективних заходів, є один, у якому уже зафіксовані найнижчі тарифи на теплову енергію за один квадратний метр не лише у місті, а, можливо й в області. Знаходиться він на Ковельській 132/1, 132/2 – ОСББ «Мрія».

«Це єдине ОСББ на Волині, яке провело весь спектр заходів з енергоефективності: утеплення фасаду, реконструкцію системи опалення, встановлення індивідуального теплового пункту. Там навіть запроваджено  роздільний (поквартирний) облік споживання теплової енергії. Крім того, ОСББ виграло грант на встановлення теплового насоса», – розповідає Анна Рубанова.

Подати заявку на участь у програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків може будь-яке ОСББ міста. А зараз діє спрощений пакет «А», який дає змогу швидко модернізувати систему опалення та економити 20–25 відсотків енергії завдяки встановленню або модернізації індивідуального теплового пункту і вузла комерційного обліку тепла.

Термомодернізація комунальних закладів

У Володимирській громаді частина комунальних установ уже термомодернізована. У деяких утеплені фасади, горище, підвальне приміщення, проведені реконструкції системи опалення. Та, за словами Анни Рубанової, такі заходи втілюватимуться й надалі для скорочення споживання енергетичних ресурсів і, відповідно, економії бюджетних коштів.

«Зараз триває реконструкція Центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», зокрема басейну, яка передбачає також і термомодернізацію. У приміщенні утеплюють фасад, замінили дах. Торік у Центрі позашкільної освіти провели капітальний ремонт даху і фасаду – роботи там триватимуть і цьогоріч. У ліцеях № 3 та села Ласків відремонтували дахи, в освітньому закладі Суходіл провели капітальний ремонт даху та утеплили будівлю. У дитсадках теж проводилися такі заходи, зокрема у ЗДО № 8 «Вишиванка», № 2 «Казка», № 7 «Волиняночка» та села Суходоли, там відремонтували фасади, дахи, провели реконструкції внутрішньої системи опалення, встановили ІТП.  До речі, у ЦПО, дитсадках № 2 і № 7 та лікарні індивідуальні теплові пункти встановлені за ЕСКО-договорами – на оплату йдуть ті кошти, які потрібно було б сплатити за відсутності енергосервісу», – пояснює начальниця відділу капітального будівництва.

Перспектива системи енергетичного менеджменту

У закладах, які втілили заходи з термомодернізації,  відбувається постійний енергетичний моніторинг, тобто щодня фіксуються показники споживання енергії.

«У кожному закладі призначений енергоменеджер, який вносить показники у програму. Крім цього, плануємо запровадити систему енергетичного менеджменту в усіх установах громади й наразі працюємо над розробленням документів. Це рішення назріло у зв’язку з тим, що грантодавці готові підтримувати ті громади, у яких така система буде впроваджена», – розповідає Анна Сергіївна.

Коли система енергетичного менеджменту запрацює, то в кожній установі будуть призначені відповідальні особи, які контролюватимуть споживання енергетичних ресурсів, фіксуватимуть запровадження енергоефективних заходів. Також працюватиме енергоменеджер у громаді, який аналізуватиме усю інформацію (зараз ці обов’язки покладені на Анну Рубанову), а куруватиме напрям перший заступник міського голови.

«Згідно з постановою Кабінету міністрів України, впровадження системи енергетичного менеджменту було обов’язковим у всіх державних установах. Однак законодавство змінюється, і уже зараз така вимога стосується й органів місцевого самоврядування. Також на часі – запровадження моніторингу споживання енергії не лише у комунальних установах, але і у житлових будинках. Однак напрацьованих механізмів такого обліку наразі немає», – каже Анна Рубанова.

«Зелена енергетика» у громаді

На території громади пересічні громадяни можуть візуально побачити, на яких будинках чи бізнес-структурах встановлені сонячні електростанції. Отриману сонячну енергію власники використовують для власних потреб або за спеціальною ціною, яка називається «зелений» тариф, продають на оптовий ринок (державне підприємство «Енергоринок»), який потім реалізовує цю електрику енергопостачальним компаніям.

Сонячну енергію споживачі використовують для власних потреб та для продажу на оптовий ринок.

У Володимирській міській раді облік домогосподарств чи приватних підприємств, які використовують відновлювальні джерела енергії, не ведеться. Тож за інформацією ми звернулися до ТОВ «Волиньелектрозбут», яке фіксує дані лише про користувачів, які продають надлишки виробленої сонячної електроенергії. За їхнім повідомленням, на території громади є 57 приватних домогосподарств, які продають електроенергію за «зеленим» тарифом. Частка їхньої кількості на території ТГ стосовно всієї області становить близько чотирьох відсотків. Також ТОВ «Волиньелектрозбут» відомо про споживачів із бізнесу, які встановили сонячні електростанції для власних потреб, але вони наразі не стали так званими активними споживачами, тобто не є одночасно споживачами і продавцями зеленої електроенергії. Ця компанія отримує дані про наявність сонячних електростанцій лише після звернення юридичної особи-споживача про укладання договору на продаж надлишків виробленої енергії.

«Останнім часом споживачі (особливо юридичні особи) почали активно цікавитись темою встановлення сонячних електростанцій для власних потреб з огляду на критичну ситуацію в енергетиці, пов’язану із обстрілами країною-агресором. Однак у разі відключення енергетичної системи, сонячна електростанція споживача також буде відключена. Щоб цього не ставалось, потрібно встановлювати так звану «гібридну» сонячну електростанцію із залученням акумуляторного живлення», – пояснюють у ТОВ «Волиньелектрозбут».

Серед установ у громаді, які отримують електроенергію від сонця, є центр надання адміністративних послуг. Торік у червні у рамках проєкту з енергонезалежності швейцарсько-української Програми EGAP, на даху установи змонтували обладнання із сонячними панелями. Тож вона може  працювати незалежно від ситуації в загальній енергосистемі України.

«Ми плануємо визначити, так би мовити, сонячний потенціал кожної установи у громаді, щоб у майбутньому облаштовувати для їхніх потреб сонячні електростанції. Розуміємо, що це буде актуальним напрямком розвитку ТГ у галузі зеленої енергетики. Крім того, постійні ворожі атаки на об’єкти критичної інфраструктури спонукають до пошуку рішення на користь децентралізації, тобто встановлення невеликих генеруючих установок для безперебійної роботи ключових об’єктів. На законодавчому рівні теж робляться кроки щодо зеленої трансформації енергетичної системи України.  Замість «зеленого тарифу» запроваджується ряд стимулів для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел – це і механізм ринкової премії, і самовиробництво (net billing), і контракти на різницю, та інше. Однак повною мірою це ще не запрацювало, адже потрібне внесення змін до нормативних актів для врегулювання процесів на ринку відновлювальної енергетики», – каже Анна Рубанова.

А тим часом Фонд енергоефективності розробив і через кілька місяців анонсує впровадження нової програми стимулювання використання відновлювальних джерел енергії «ГрінДІМ». Її учасниками можуть бути і ОСББ, і  приватні домогосподарства, які отримуватимуть компенсацію – відповідно 70 та 50 відсотків вартості матеріалів для облаштування сонячних електростанцій, що вироблятимуть енергію для власних потреб. Це може стати хорошим варіантом для тих, хто задумується про впровадження енергоефективності у своєму домі.

У центрі профосвіти готуватимуть фахівців з відновлювальної енергетики

Розуміючи актуальність і перспективи галузі «зеленої» енергетики, Володимир-Волинський центр професійної освіти став першим на Волині закладом, який отримав ліцензію на підготовку спеціалістів, які встановлюватимуть сонячні електростанції та вітрові генератори. Тут уже почали облаштовувати не просто майстерні, а навчально-практичний центр, й оголосили про перший набір здобувачів освіти.

Облаштовується навчально-практичний центр.

“Упродовж трьох років наш заклад був учасником українсько-німецького проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», у рамках якого завдяки німецьким партнерам ми створили у закладі наш перший навчально-практичний центр електрогазозварників, у якому здобувачі освіти не лише отримують теоретичні знання, а й відразу набувають практичних навичок, оновили швейні цехи та поповнили матеріально-технічну базу. У рамках програми представники ЦПО їздили у Баварію переймати досвід. Побачивши, що у цій країні велика увага приділяється відновлювальній енергетиці, що всюди на будівлях встановлені сонячні панелі, а на просторих територіях – вітрові станції, ми зауважили, що в Україні ця галузь теж набирає обертів, тому вирішили відкрити у закладі нову спеціальність і готувати фахівців у цьому напрямку. Отримали ліцензію. А наші партнери підтримали таку ініціативу й продовжили співпрацю із закладом ще на три роки. У рамках проєкту вони забезпечують ЦПО сучасним обладнанням із переліку, що затверджений рекомендаціями Міністерства освіти і науки, для облаштування навчально-практичного центру з підготовки фахівців за професією «Майстер з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики», – розповідає директор центру професійної освіти Юрій Мозоль.

На навчання за новою спеціальністю запрошують випускників і випускниць 11 класів, адже заклад забезпечує рівні можливості навчання для юнаків і дівчат.

Викладачка спецдисциплін Людмила Харлампович демонструє деталі сонячних панелей.

У планах на найближчий час – підписання меморандуму про дуальну форму освіти з луцькою компанією SETech, яка встановлює сонячні системи на будинках і бізнес-установах у Волинській, Львівській, Рівненській областях.

“Ця компанія виконує широкий спектр робіт: не лише встановлює сонячні станції на дахах, територіях біля будівель і навіть балконах, а й виготовляє мобільні автономні сонячні станції на причепі, інформаційні дошки оголошень на стійках з сонячними панелями, сонячні лавки, бесідки, сітілайти. Вона переймає досвід у німецьких колег і залюбки ділитиметься ним із нашими здобувачами освіти, яких готова у подальшому працевлаштовувати. Також для них затребувані наші випускники-зварювальники, електромонтери.  Крім того, на базі цієї компанії наші майстри виробничого навчання зможуть підвищувати кваліфікацію”, – каже директор закладу профтехосвіти.

***

Запрошуємо вас, шановні читачі, поділитися на сторінках газети своїм досвідом щодо впровадження енергоощадних заходів та користування відновлювальною енергетикою, адже він  може стати корисним іншим.

Валентина ТИНЕНСЬКА, 

Антоніна МИХАЛЬЧУК

Коментарі
Теги: "Енергодім", відновлювальна енергетика, енергетичний менеджмент, енергоощадність, сонячні панелі, Центр професійної освіти
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up