На головну Анонси Як українці рятували Україну: у КМЦ презентують книжку про волонтерів

Як українці рятували Україну: у КМЦ презентують книжку про волонтерів

38
фото з сайту Українського інституту пам'яті

   «Для танків у першу чергу потрібні були акумулятори, і коли вони прийшли зі складів з Одеси, з’ясувалося, що потрібно їх наповнити електролітом. А це – або готовий розчин кислоти, або його готувати, та для цього потрібна дистильована вода. А бригаді за тиждень уже є наказ виходити. І нам потрібно три тонни дистильованої води. Ми скупили все, що було, на заправках, в аптеках. А потім обдзвонили станції переливання крові та відділення «Укртелекому», де були свої дистилятори. І тиждень усі «знайдені» на Волині дистилятори безплатно працювали на нас, щоб ми могли заповнити акумулятори електролітом. Ми тільки бочками звозили дистильовану воду».

   Це лише один епізод із десятка тих, як волиняни кілька місяців робили все від них залежне, щоб поставити «на колеса» 51-шу бригаду. А ще були «неучтьонні» ремонтні бригади, які день і ніч працювали у військових боксах, приводячи до тями транспорт, який років 30 звідти не виїжджав; ноу-хау із розрізанням паливних баків, щоб відмити від залишків пального, і повторним заварюванням їх на заводі в Нововолинську;  квест із розшуком протягом дня 120 кубічних метрів дошок на нари; співпраця з митниками та особлива довіра до волонтерів, які навчилися розрізняти, хто справді хоче допомогти, а хто – нажитися. Про все це розповів авторці книги «Волонтери: сила небайдужих» Наталці Позняк-Хоменко голова ГО «Об’єднання «Активіст» Костянтин Зінкевич

- реклама -

    Кілька епізодів із тисяч волонтерських історій, які увійшли до книги. Історій про те, як люди свідомо вкладали власні гроші, час, сили і здоров’я, щоб «допомогти нашій армії захистити нас від ворога», як налагоджувалися зв’язки і вирішувалися питання, і навіть про певну долю містики чи Божого провидіння (куди ж без цього)? Зібрані під однією обкладинкою, вони дають уявлення про масштаби такого явища, як волонтерський рух, який у 2014-2015 роках став одним із важливих чинників спротиву російській агресії. І ці масштаби вражають.

   «У книзі зібрані неймовірні історії про те, як у 2014-2015 році тисячі українців, об’єднавшись, підставили надійне плече нашій армії, не лише одягнувши-нагодувавши-озброївши бійців, але й давши їм головне – сенс боротьби, відчуття, що тебе не кинуть і тобі є за що воювати. Для багатьох волонтерів це стало сенсом життя і вони досі продовжують тримати свій «фронт». Адже війна триває», – говорить Наталка Позняк-Хоменко.

    До книги «Волонтери: сила небайдужих» увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни. Книга  стала продовженням серії видань Українського інституту національної пам’яті про російсько-українську війну, започатковану книгами «Дівчата зрізають коси» (автор Євгенія Подобна) та «Капелани: на службі Богу й Україні».

   Героями книги «Волонтери: сила небайдужих» стали різні люди. Як зірки, так і відомі досить обмеженому колу, а то і далекі від променів слави «волонтерські конячки», які просто чесно робили свою справу. Це і відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, і голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках (а зараз вона зі своїм колегами рятує життя сотень українців, допомагаючи з кисневими концентраторами в боротьбі з коронавірусом), засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії чи Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а нині допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.

   Є в книзі й історія авторки книги «Доця», яка в 2019-му була названа книжкою року за версією ВВС, Тамари Горіха Зерня. Так, навесні 2014 року, коли почалася війна, пані Тамара всі свої заощаджені кошти вклала в закупівлю тактичних окулярів для захисту очей бійців від осколків.

«Я перед війною якраз купила квартиру в Києві і в мене була відкладена певна сума на ремонт. І, коли я зрозуміла, що в країні – війна, і це – надовго, у мене просто вибору не лишилося. У мене було два шляхи: або боротися за свою країну, або забирати дітей і виїжджати. І я порахувала, що відкладених грошей мені вистачить максимум на рік на оренду житла у тій же найближчій Польщі. А далі? Моя професія – перекладач з англійської на українську і з української на англійську – за кордоном нікому не потрібна. Максимум, що мені там світило – це заробляти руками: прибиральницею, посудомийкою тощо. І я вирішила ризикнути: вкласти ці гроші в нашу армію в надії на те, що мені не доведеться нікуди їхати і нам вдасться зберегти країну», – зізнається пані Тамара на сторінках книжки.

   А потім сама почала їздити зі своїм напарником, лідером гурту «Широкий Лан» Святославом Бойком, вивчаючи заодно і «обличчя», і «характери війни». І саме там, на цих волонтерських стежках, вона познайомилася із Наталею Герасименко, яка пізніше стане прототипом Ельфа, головної героїні «Доці». До речі, історія Наталі «Ельфа» теж увійшла до книги «Волонтери: сила небайдужих».

  «У книзі є цікава статистика: у 2015 році тим чи іншим чином причетними до волонтерства вважали себе 47 відсотків українців. Зараз у волонтерстві лишилися одиниці, для яких це вже стало сенсом життя. Бо, попри все, війна досі триває, і волонтери продовжують закривати найоперативніші і найнеобхідніші потреби армії. І ця книга – моя спроба сказати «дякую» всім причетним до волонтерства. Усім, хто в 2014-2015 роках рятував країну і продовжує це робити», – говорить Наталка Позняк-Хоменко.

   Поспілкуватися з авторами і героями книги можна буде особисто під час презентації, яка відбудеться у п’ятницю, 28 травня в приміщенні культурно-мистецького центру. Після презентації можна буде придбати книгу «Доця».

    Книга «Волонтери: сила небайдужих» розміщена у вільному доступі на сайті УІНП. Завантажити її можна за посиланням: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/volontery-syla-nebayduzhyh

Олена ВІТИЧ.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

3 + 2 =