Приблизно половини населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30 відсотків зазнавали його у дитячому віці. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї у дорослому віці, а чоловіки – у дитячому, згідно з результатами соцопитування в українських сім’ях.
Цього року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», спрямований на посилення захисту таких постраждалих, надання їм допомоги та захисту, відшкодування шкоди, а також на посилення відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки. Законом також введено кримінальну відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, однак такий вид покарання запрацює лише наступного року.
Насильство в сім’ї – фізичне, економічне, сексуальне чи психологічне – є одним з найбільших порушень прав людини – на життя та фізичну та психологічну недоторканість.
Постраждалими від насильства визнаються подружжя, батьки, діти, інші члени сім’ї, колишній з подружжя, родичі, або особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають у родинних стосунках чи у шлюбі між собою. Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала такого насильства, а й його свідок (очевидець).
При вчиненні будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із заявою як до органів поліції за місцем проживання, так і до виконкомів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів, установ охорони здоров’я, а також до суду.
До кривдника можуть застосувати спеціальні заходи. Поліція в праві заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у випадку загрози життю чи здоров’ю. Якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення. Строк цих заборон – 10 днів.
За заявою постраждалого суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви. Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Також потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають на утриманні кривдника.
За захистом прав постраждалі мають право звернутися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги, скористатися послугами адвоката за рахунок держбюджету, а за подання таких заяв до суду судовий збір не сплачується.
Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати, звертайтесь у місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: вул.Устилузька,19.
Телефон 3-80-11. E-mail: volodymyr-volynskyy.volyn@legalaid.lt.ua.
Надія ПРОГОНЮК,
головний спеціаліст місцевого центру.
