На головну Досліджуємо проблему Яким бачить майбутнє МНВК депутат міської ради

Яким бачить майбутнє МНВК депутат міської ради

155

Чи доцільним  є подальше функціонування міжшкільного навчально-виробничого комбінату у Володимирі, минулого тижня обговорювали на засіданнях спеціально створеної комісії, а також постійної депутатської комісії з питань освіти, науки, культури, туризму, молодіжної політики і міжнародного співробітництва. На обох про результати роботи закладу у 2021 році звітував його директор Анатолій Якимчук.

   У навчально-виробничому комбінаті офіційно навчаються 540 учнів з усіх шкіл міста, окрім гімназії та ЗОШ №1. Для школярів, починаючи з 9 класу, пропонують допрофесійну підготовку за такими спеціальностями: водій категорії В,С, секретар керівника, оператор комп’ютерного набору, кравець, продавець непродовольчих товарів, працівник сфери туризму. У майбутньому адміністрація закладу, за умови додаткового фінансування з місцевого бюджету,бачить розширення спеціальностей: зокрема, дітей хочуть навчати моделюванню на 3д принтері та організувати на базі МНВК єдиний центр військово-патріотичного виховання, де учні усіх шкіл міста могли б проходити курс шкільної програми із захисту України. Окрім цього, керівник закладу вбачає доцільність розпочати підготовку молодших медичних сестер.

- реклама -

   Якщо на засіданні першої комісії адміністрації МНВК рекомендували доповнити перелік спеціальностей більш затребуваними і продумати шляхи заробляння коштів, то на депутатській комісії постало питання про доцільність функціонування цього закладу взагалі.

   Свою позицію щодо цього для нашої газети прокоментував голова «освітньої» депутатської комісії, депутат міської ради від «Самопомочі» Костянтин Зінкевич.

  – Ми заслухали доповідь директора, і, як на мене, все виглядає дуже сумно. Воно й не дивно, адже вторік на бюджетних слуханнях насторожило, що маючи на балансі чимало одиниць транспорту, керівництво МНВК озвучило дуже маленький запит, який явно не покриває витрати на обслуговування цих автомобілів. Тобто люди не просили коштів на розвиток закладу. Коли ми зауважили це і попросили надати бізнес-план, через певний час нам його надали. В ньому йшлося про потреби на кілька мільйонів гривень, а по розрахунках за рік заклад мав отримати дохід у якісь кілька десятків тисяч.

   Вважаю, такий заклад застарів як матеріально, так і ментально. Для мене він виглядає як осередок радянського союзу, про який ми забули й не «декомунізували». Там навіть статут ще з радянських часів. Тож як комісія ми попередньо доручили начальниці фінансового управління підготувати внутрішню довідку щодо  цієї установи: наскільки вона ефективна чи не ефективна для нас як для платників податків. Також доручили начальниці гуманітарного управління, щоб вони представили бачення цієї установи – наскільки вона потрібна місту як та, що продукує той перелік професій чи напрямків. І на засіданні це обговорили.

   Виявляється, що основна діяльність комбінату – підготовка водіїв серед неповнолітніх. Якщо перевести на цифри, то бачимо, що утримання цієї установи місту – тобто всім нам, як платникам податків – обходиться майже три з половиною мільйони в рік. І коли за цей рік сто осіб отримує посвідчення водія, то виникає питання: скільки б це коштувало, якби їх видавала приватна структура? Гадаю, за пів мільйона гривень виконали б те саме завдання. Інше питання, для скількох учнів громада має витрачатися на навчання водінню, адже в когось батьки багатші, в когось бідніші.

   Щодо інших спеціальностей, то деякі з них відчутно слабко затребувані: «Основи організації туризму» в 10 та 11 класах відвідує нуль учнів, так само як і «Технології моделювання одягу» та «Продавець» у дев’ятому класі. Наскільки потрібна спеціальність «Оператор комп’ютерного набору», якщо такі навички має фактично кожен шести-семикласник? Для мене установа в такому вигляді – атавізм.

   Але коли прочитав, що засідала робоча група щодо МНВК і щось там вирішила, це нагадало мені спробу вдягнути покійника в новий костюм й очікувати, що він пробіжить стометрівку. Я як платник податків не хочу жодної гривні витрачати на таку установу.

   Тож на засіданні депутатської комісії ми дали доручення гуманітарному управлінню, щоб вивчили це питання у розрізі Закону «Про освіту», які спеціальності в школах з трудового навчання треба створити, куди перевести субвенцію, порахувати, і відповідно до цього приймати рішення.

   Сама будівля закладу застигла в радянському союзі. І там 700 квадратних метрів корисної площі, на оплату комунальних послуг за яку на цей рік закладено чверть мільйона гривень, але, зважаючи на реальні ціни та війну, обійдеться дорожче. Загалом – до чотирьох мільйонів на утримання закладу на рік. Скажімо відверто: бюджет громади зараз наповнюється за рахунок військових. Тож чи можемо ми так бездумно витрачати ці кошти? Як депутат, наділений повноваженнями пропонувати і приймати певні рішення,  пропоную цей заклад ліквідувати. Дуже багато міст в Україні це вже давно зробили, і навчальний процес від чого не постраждав. Є приклади й міст, де такі заклади функціонують успішно, там навчають дітей на затребувані в сучасному світі спеціальності. Але коли йдеться про наш МНВК, я не вірю, що його можна наповнити новим життям.

   Щодо будівлі, треба вивчати її стан і обговорювати з потенційними орендарями. Це вже зовсім інша розмова в депутатському колі.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

13 + девятнадцять =