Із 36-ти володимирських школярів, які цього року перемогли на обласних предметних олімпіадах, 22-оє навчаються у гімназії імені Олександра Цинкаловського.
Врожайними на успіхи став початок 2017 року і для членів учнівського наукового товариства «Верітас». Восьмеро з дев’яти гімназистів, які представляли свої наукові роботи у Волинському відділенні Малої академії наук, повернулися із конкурсу-захисту із перемогою.
Дві десятикласниці та шестеро цьогорічних випускників виявилися найкращими юними дослідниками з хімії, біології , історії, географії, іноземних мов. Сфотографували ми їх у директорському кабінеті і з символом клубу «Верітас», фігуркою мудрої сови.
Юні науковці коротко розповіли про свої дослідження. Захар Загола вивчав факти співпраці українських упівців та поляків із організації «ВіН» (Вольность і Незавіслосць) на теренах Закерзоння у 1946 році. Використовував друковані джерела, зокрема книги Володимира В’ятровича, спогади очевидців тих подій, нашого краєзнавця Ярослава Царука. Дізнався і дослідив три спільних операції українців і поляків, котрі мріяли будувати і Польщу, і Україну без комуністів.
Павло Оксентюк писав і розповідав на конкурсі про оксо-біорозкладні полімери, що є сучасною альтернативою пластику, з утилізацією якого суспільство має зараз доволі проблем. Назар Загола зацікавився біотестуванням якості грунту, визначав вплив антропогенного навантаження. Зокрема, наголошує, розповідаючи про свою роботу, на шкоді від спалювання стерні, сміття й органічних залишків. А це часто роблять господарі приватних садиб, не замислюючись, як шкодять грунту. Тема Тетяни Луцюк зараз особливо болюча, адже Грибовецьке сміттєзвалище, де торік загинуло кілька людей, від нашого міста всього за півтори сотні кілометрів. Для утилізації твердих побутових відходів дівчина пропонує метод біоконверсії із застосуванням мікродобрив. Це зручно й економічно вигідно.
Ірина Марчук вивчала німецькі фразеологізми з гастрономічним компонентом, обирала найпопулярніші крилаті вирази, пов’язані з хлібом, молоком. Запевняє, що вони відкривають глибину і лексикологічне багатство сучасної мови, відображаючи водночас багатовіковий досвід народу. Світлана Голячук, котра торік досліджувала роль художніх засобів, які використовуються у франкомовних журналах, зараз проаналізувала інтра- та екстралінгвістичні варіації на сегментному та супрасигментному рівнях сучасної французької мови. Стилістику французів українські вчені, каже дівчина, поки ще мало досліджують.
Ще двох переможниць не вдалося застати у гімназії. Одна із них, Юлія Шліхта, котра виконала роботу з гідрології на прикладі нашої Луги, поїхала на спортивні змагання. Робота ще однієї призерки Анастасії Фурманюк присвячена історії.
Ілона Оксентюк, про котру газета не так давно розповіла на першій шпальті, крім стану річок, досліджувала і чистоту повітря. У місті вона ідентифікувала 17 видів мохоподібних організмів, які живуть на стовбурах дерев у різних точках і на різних вулицях і парках Володимира. Цінність цієї роботи відзначили викладачі Східноєвропейського університету, бо гімназистка провела систематичний аналіз – визначила, до якої групи, родини належать ті чи інші життєві форми.
Допомагали гімназистам проводити дослідження для Малої академії вчителі історії Володимир Данилюк, хімії Майя Степанченко і Наталія Козік, географії Дмитро Рипич, біології Ольга Бондарук, іноземних мов Оксана Тихун та Юлія Киричук.
Ірина НАДЮКОВА.
