Вчителя історії, економіки, заступника директора з навчально-виховної роботи Володимирського ліцею № 5 ім. Анатолія Кореневського Олександра Тарасюка під час засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати рекомендували для відзначення обласною премією імені Йосипа Гошовського за заслуги у сфері освіти.
Ця премія видатного педагога із Нововолинська заснована рішенням Волинської обласної ради у 2012 році. Нагородою щороку відзначають п’ять педагогів області за значні досягнення у їхній роботі.
Для Олександра Тарасюка ця премія стала справжньою несподіванкою.
«Я працюю не заради нагород, а для розвитку дітей і підтримки освітнього процесу, щоб шкільне життя моїх вихованців було насиченим і цікавим. І приємно, коли таку працю помічають, оцінюють – це стимул для подальших звершень і, звісно, велика відповідальність, – каже Олександр Миколайович. – У мене є амбітні плани на майбутнє. Найближчим часом планую активізувати участь учнів у всеукраїнських конкурсах та олімпіадах, розширити їхню активність у патріотичному та краєзнавчо-туристичному напрямках».
Учні Олександра Тарасюка, який працює в освітньому закладі близько 30 років, не раз займали призові місця на міських, обласних олімпіадах, були призерами всеукраїнського рівня з турнірів юних економістів. На базі ліцею кілька років тому він створив громадську організацію «Простір ВВ», яка активно втілює найрізноманітніші проєкти та ідеї не лише шкільного масштабу, а й поширюючи їх на жителів міста та району, у тому числі внутрішньо переміщених осіб. Він реалізовує зі своїми вихованцями суспільно важливі грантові проєкти, підтримує їхні ініціативи у рамках шкільного підприємництва, виховує лідерів.
Своїм учням на початку навчального року Олександр Тарасюк бажає не зупинятися на досягнутому, завжди прагнути до знань і не боятися викликів, адже кожен крок уперед – це не лише особистий успіх, а й наближення до кращого майбутнього всієї країни. Та найбільше його побажання, яке він висловлює з болем у серці, – це закінчення війни в Україні, щоб діти навчалися, творили і жили у переможній, вільній та незалежній країні.