З ранку першого дня війний місцевий будинок культури перетворився на центр волонтерської діяльності. Сюди приносять харчі, ліки, медичні препарати, одяг, подушки, матраси, каремати та інші речі, які необхідні, або можуть стати в нагоді нашим захисникам та охоронцям, а ще сюди сходяться небайдужі й пропонують свою допомогу.
Діана Шевчук – голова громадської організації «Крила матері» з перших днів неоголошеної війни, проведення антитерористичної операції, а згодом операції об’єднаних сил на постійній основі організовує усіх небайдужих для плетіння маскувальних сіток і кікімор. Уже впродовж багатьох років присвячує цій справі весь свій час й запрошує усіх охочих долучитися до допомоги нашим військовим. Вона зуміла згуртувати навколо цієї доброї і такої важливої справи багатьох місцевих жительок, які щовихідних і у вільний час по буднях виготовляли засоби маскування техніки. Згодом до їхньої когорти долучилися викладачі й студенти місцевих педагогічного і агротехнічного коледжів, які теж займалися плетінням сіток у своїх установах.
З грудня минулого року громадська організація розташовуються у будівлі колишнього будинку культури, де для них виділено кілька приміщень. Ввечері 24 лютого Діана Сергіївна, як завше, закінчивши свою роботу, зачинила приміщення. А вранці наступного дня тут відчинилися двері уже зовсім для інших цілей – для організації допомоги у зборі речей, медикаментів та більш масштабного виготовлення маскувального захисту для наших героїв, які виборюють перемогу України у цій загарбницькій війні.
Як розповіла пані Діана уже з самісінького ранку її телефон не вмовкав. Дзвонили усі знайомі, які й до цього неодноразово контактували з жінкою, адже вона на волонтерських засадах передавала пакунки з найважливішими речами нашим бійцям на Схід, організовувала купівлю для військових необхідних речей та засобів забезпечення, готувала й відправляла допомогу пораненим у шпиталі та жителям прифронтової зони. Люди запитували, чим можуть допомогти і що потрібно, й потрохи почали все зносити, а також звозити автомобілями. Стали долучатися все більше й більше людей. Усі самоорганізувалися у своєму прагненні бути корисними й довели, що кожен може внести свою часточку задля досягнення великої спільної мети усієї нашої країни. Пані Діана разом із Людмилою Юріївною очолили процес визначення нагальних потреб і збору необхідних речей, координації дій усіх охочих допомогти та розподілу усіх груп товарів.
Усе розсортовують, складають, а згодом завантажують і відправляють у пункти призначення. І цей процес безперервний. Приносять речі з переліку, який поширюють волонтери, і пересічні жителі, й місцеві підприємці. З неділі місцеві мешканці стали готувати гарячі страви й просто у каструлях привозити у РБК. Цим харчуванням забезпечуються, передусім, учасники тероборони і вантажники, які працюють цьому волонтерському центрі цілодобово.
