На головну Новини З вірою в Україну від Богдана Яновича

З вірою в Україну від Богдана Яновича

19

Минулої середи у культурно-мистецькому центрі відбулася презентація поетичної збірки  Богдана Яновича. Цього сорокарічного чоловіка у місті знають і дорослі, і школярі. Бо всі, хто любить Володимир і кому не байдужа його історія, хоч раз, а таки побували в історичному музеї або ж на екскурсії, яку проводить Богдан. А екскурсії ці не прості – вони переплетені поетичним словом. І це захоплює. Кожне сакральне місце, будинок, церква, місцина чи урочище, природа рідного краю мають особливе місце у віршованих рядках пана Богдана.

З малих років батьки залучали сина до літератури, поезії, возили на екскурсії у музеї, записали у бібліотеку – всебічно намагалися збагачувати світогляд. У сім років він написав першого віршика, і він був надрукований у журналі «Малятко».У шкільні роки його вірші друкувала і українська дитяча газета «Зірка». Богдан із вдячністю згадує свою першу вчительку Любов Шульгу із школи № 4, яка навчила грамоти, цінувати українське слово, вбачати у ньому красу і душу українського народу.  Вже доросліші вірші друкували і місцеві газети «Слово правди» і «Місто вечірнє». А ще друкувався в обласних «Волині» і «Віче», «Досвітній зорі».

- реклама -

У студентські роки також писав вірші, навчаючись на «культурології»  тоді ще Луцького університету ім. Лесі Українки. Брав участь у різних літературних заходах. Одна із тамтешніх професорок , почувши поезії Богдана, назвала його романтиком. Та й взагалі про нього говорили: «Поцілований Богом у тім’ячко». Бо й, правда, коли настає та година, щоб вихлюпнути з душі поетичні рядки, йому не доводиться довго думати – натхнення приходить водночас. Сама переконалась: минулого року експромтом – за декілька хвилин присвятив мені вірша. Богдан – надто обдарована людина. До віршування спонукають історія рідного міста, наші прадавні церкви, окремі місця, будівлі, природа рідного краю, кохання до дружини, любов до дітей, внутрішні переживання за Україну, за здобуту Незалежність, яку виборюємо кров’ю і досі.

У 2006 році Богдан Янович видав першу збірочку своїх віршів «Лебедина любов» у видавництві «Каменяр». Згодом разом з Олексієм Петруніним, тоді ще науковим співробітником нашого музею (а зараз він мешкає у Львові), за фінансового сприяння міського голови Петра Саганюка, також у Львові вдалося видати ілюстровану книгу «Церкви Стародавнього Володимира». І ось у цьому році нове дітище Богдана Яновича вийшло у світ. А вийшло воно за сприяння і фінансової підтримки Ористлави Сидорчук – депутатки обласної ради, професорки, науковця, докторки економічних наук. Збірка називається «Вірю в Україну». Вона також видана у львівському «Каменярі».

На Богданове свято завітали і представники влади – заступник міського голови Андрій Гудим і головний спеціаліст відділу культури і туризму Любов Нестерук. Вони привітали винуватця події і побажали йому творчих злетів у подальшому житті. Ведуча презентації Ганна Доскоч представила людину,завдяки якій і видалася ця збірка, – Ористлаву Сидорчук. Як референтка «Союзу Українок» пані Ористлава декілька років тому зацікавилася творчістю Богдана Степановича і відгукнулась на його прохання  допомогти у друкуванні збірки, а про самого автора сказала, що він належить до когорти майстрів віршованого слова, чиї твори вирізняються з-поміж інших високим злетом поетичної думки. Безмежна і самовіддана любов до України та життя – такими почуттями пронизана вся збірка. Читається вона легко просто і доступно. Щиро бажала йому не зупинятися, писати вірші і видавати нові збірки.

Вітали Богдана Яновича Лариса Чорнак і Олена Жуйвода – депутатка міської ради, якаі дуже зворушливо читали його вірші. Привітала і вчителька-пенсіонерка Марія Зарубко, теж місцева поетеса, пенсіонер Володимир Тулупов.  А ще його вірші і співають. У співпраці з Мирославом Стефанишиним, Романом Гладьо, Людмилою Бражниковою виходять і гарні пісні. Так, на святі на музику Людмили Бражнікової звучали дві пісні «Моя скрипка» і «Пам’яті Миколи Рокицького», документальний фільм про якого зняли працівники історичного музею. Виконали пісні Людмила Бражникова і Наталія Огороднічук.

Не обійшлося і без Богданового слова, який подякував усім, хто прийшов у такий важливий у його житті день. Взявши в руки нову збірку, він читав улюблені вірші. А на закінчення роздав книги бібліотекарям міської дорослої та дитячої бібліотек, друзям, знайомим, поціновувачам його поетичного таланту і взагалі такої неординарної особистості.

Антоніна СОЛОДУХА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

пять × 5 =