У вересні 1954 року у Володимирі-Волинському почала працювати дитяча музична школа, яка від 1950-го була філією Луцької. Цей заклад став другим таким на Волині, а невдовзі відкрив і власні філії у Ковелі, Нововолинську, Локачах.
Першою директоркою призначили Лідію Ященко, мудру і безмежно віддану музиці і дітям жінку, яка викладала теоретичні дисципліни. В актовій залі школи досі звучить чудовий рояль «Естонія», який Лідія Петрівна у ті перші роки рішуче «відвоювала» в області й привезла у кузові вантажівки з Луцька. У 1969-му головну адмінпосаду вона передала Павлу Філоненку, який очолював заклад наступні 26 років. Пізніше директорували Андрій Шоцький, Оксана Гомель, Людмила Новікова, Андрій Пальоха, кожен із них вніс власний гідний поваги вклад у розвиток школи. Три останніх роки музичною школою керує Роман Віслобоков, якому випав непростий час реформ мистецької освіти. Тож директор разом із педколективом запровадив нові освітні програми, у тім числі і навчання для дітей з особливими освітніми потребами, відкрив віддалені робочі місця, до прикладу, у міських ліцеях № 5 в № 2.
Школа тричі змінювала місце “прописки» – спершу займала три кімнати у педагогічному училищі, потім невеличкий будинок у дворі санепідемстанції. Від 1960 року її адреса – вулиця Соборна (колись Прикордонна), 4. Протягом 1965–1972 років приміщення реконструювали. Уже у двохтисячних збудована власна паливна, проведено ремонти у навчальних кабінетах. В умовах воєнного стану та повітряних тривог у школі налагоджено очне навчання, задля безпеки дітей і викладачів облаштовано два укриття: внутрішнє на 25 осіб, та зовнішнє – на 70.
Творча команда однодумців
Протягом 70 років у школі працювало близько 350 викладачів. Багато з них залишили вагомий слід у житті цього закладу. З глибокою повагою бережуть у колективі традиції, закладені Марією Покришкіною, Вірою Рудаковською, Оленою Насєдкіною, Олексієм Лиском, Владиславом Сараною, Ліліаною Димовою, Кірою Ковалевською, Катериною Берташ, Іваном Міщенком, Олексієм Адамовичем, Світланою Новосад. Шляхетну справу наставників гідно підхоплювали їхні учні. У числі тих перших випускників – баяніст Сергій Чолохов, скрипалі Володимир Лич, Валентина Гольц (Хвалько), згодом піаністки Неоніла Кандиба, Людмила Бражнікова, які, закінчивши музичні училища, повернулися у рідну школу, але вже у статусі викладачок.
Школа може похвалитися кількома династіями музичних педагогів. Так справу першої директорки підхопили обидві її доньки, молодша, Лілія Завгородня, і зараз викладає на музично-теоретичному відділі. Музикантами стали обидва сини другого директора, старший, Юрій Філоненко, також певний час викладав у рідній школі. Донька одного з перших у школі викладача-баяніста Миколи Бєлова, Наталія Крутчик, сорок (!) років очолює фортепіанний відділ. Родинну професію Марії та Миколи Жиромських обрали донька і зять Ірина й Олександр Покалюки, теоретикиня і піаніст-концертмейстер. Світлий слід в історії школи залишили і домристка Ольга Івануса та обидві її доньки, Оксана та Леся, котрі на превеликий жаль, надто рано пішли у Засвіти.
Продовжують справу батьків і діти теперішніх викладачів Наталії Вавринюк, Андрія Пальохи, Георгія Іванчука, Івана та Оксани Козлюків, Людмили Козак, Володимира та Лілії Музиченків, Наталії Огороднічук, Ольги Редько.
Уже чималий досвід мають викладачі Ольга Манахова, Ірина Колюх, Ольга Мар’юк, Людмила Козак, Оксана Литовка, Георгій Іванчук, Віктор Тарасюк, Вадим Золотов, Ірина Чернета, Світлана Українець. А також Іван та Оксана Козлюки, Наталія Огороднічук, Юлія Шоцька, Ірина Терновецька, Ірина Пилипчук. Активно включається у ритм роботи й викладацька молодь – Юрій та Уляна Датчуки, Юрій Тимошко, Леся Головій-Бохонська, Ярослава Михальчук, Ніна Селещук, Наталія Дуда, Оксана Волотко. На кожному уроці вони намагаються виявляти і розвивати природні здібності своїх учнів, знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини, навчати слухати, чути і відчувати найтонші відтінки світу звуків, заохочувати і прилучати малечу й підлітків до творчості. Прищеплюють учням не лише технічні навички і вміння відтворювати нотний текст, але й вчать відчувати емоційну глибину музики. Про надійну організацію шкільного життя дбають енергійні та відповідальні заступниці директора – з навчальної роботи Людмила Горбач, а з виховної – Ольга Редько.
Зараз у школі працюють 47 педагогів. Показово, що 70 відсотків із них – це колишні випускники цієї школи. Є серед викладачів і ті, які мужньо стали на захист України від рашистів. Від перших днів повномасштабного вторгнення росії добровольцем приєднався до лав тероборони ЗСУ колишній директор Андрій Пальоха. Узяли до рук зброю Юліан Пальоха, Юрій Бражніков, Назар Мазуркевич.
Викладачі школи ніколи не обмежувалися лише навчальним процесом, вони – активні учасники культурного життя громади. Створили кілька творчих колективів, власним прикладом заохочуючи до виступів і своїх вихованців. Не лише володимирцям, а жителям інших міст краю полюбилися виступи викладацького духового оркестру, ансамблю духових інструментів «Сотник», струнного квартету «Віола». Не так давно на сцені міського культурно-мистецького центру дебютував жіночий викладацький хор «Серпанок» під керівницьвом Наталії Дуди (Вавринюк-молодшої).
Викладачі Володимир Музиченко та Людмила Бражнікова займаються і композиторською творчістю, вони – автори інструментальних, вокальних та хорових творів. Їхні твори виходять друком у провідних музичних видавництвах України. У їхньому доробку також багато аранжувань та обробки музичних творів. Деякі з їхніх робіт написані конкретно для учнівських хорів та ансамблів школи. Серед іншого Людмила Бражнікова поклала на музику й кілька поезій нашого земляка, поета Євгена Колодійчука. Ці її пісні увійшли до репертуару не лише шкільного дитячого хору, а й викладацького тріо «Живиця» у складі Ірини Федорової, Ірини Покалюк та Наталії Вавринюк, які кілька десятиріч були беззмінними учасницями переважної більшості мистецьких заходів та концертів у місті й за його межами і за чиїми срібними джерельними голосами досі сумує місцева публіка.
Найпопулярніші – фортепіано й гітара, –
розповідає про сьогоднішні музичні запити земляків завучка Людмила Горбач. А всього за 70 років музичну школу закінчили майже дві з половиною тисячі юних володимирчан і жителів навколишніх сіл.
Якщо у вересні 1954-го музиці прийшли вчитися 60 володимирських дітей – 36 у клас фортепіано, 24 – баяна, то зараз на п’яти відділах школи навчається понад 300 хлопчиків і дівчаток, які опановують гру майже на двох десятках музичних інструментів, а також сольний спів. Найбільше зараз у школі юних піаністів – 91, на відділі народних інструментів (бандура, баян, гітара, домра та ін.) навчається 98 дітей, на духовому (сопілка, флейта, саксофон та ін.) – 60, на струнно-смичковому (скрипка, віолончель) – 33, сольного співу – 23 дитини. Усі юні музиканти вивчають і музично-теоретичні дисципліни на однойменному відділі закладу.
Крім того, учні набувають навичок колективного музикування. Наразі у школі працює чотири дитячих хори (хлопчиків – керівник викладач Богдана Лапчук, молодших та середніх класів – Оксана Козлюк, старших класів – Наталія Дуда); три оркестри – камерний, яким керують Ірина Колюх та Ольга Манахова, народних інструментів – Людмила Горбач, та духових – Григорій Подзізей та Юрій Тимошко. А також ансамблі скрипалів (керівник Ірина Колюх), віолончелістів (керівниця Ольга Манахова), гітаристів (Юлія Шоцька), домристів (Уляна Датчук), бандуристів (Наталія Поліщук), флейтистів «Марсій» (Юрій Датчук), духових інструментів (Юрій Тимошко), інструментальні – «Музиченьки» (керівник Володимир Музиченко) та «Секвенція» (Ольга Редько), вокальний «Народні співанки» (Наталія Дуда).
Інструментальний ансамбль «Секвенція».
Ансамбль викладачів «Віола» у храмі святого Йосафата.
Жіночий викладацький хор «Серпанок».
Уже традиційно володимирські юні музиканти виборюють перемоги на обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах, про це регулярно повідомляє і газета «Слово правди». Ось лише кілька вагомих прикладів. На Міжнародному дистанційному онлайн конкурсі юних піаністів «Львів-Каваї-карантин 2020», членами журі якого були видатні піаністи різних континентів, лауреатками стали Тетяна Попова (викладачка Світлана Українець ), Дарина Пастушок (Наталія Крутчик), Естер Мартинюк (Ярослава Михальчук). Лауреаткою міжнародного дитячо-юнацького конкурсу піаністів «Шопенівська весна» стала Марія Кирилова, учениця викладачки Неоніли Кандиби. У міжнародному конкурсі талантів «Диво-2023» дует скрипальок Мар’яни Нечай та Ірини Верко (учениці викладачки Ірини Колюх) у супроводі двох ансамблів виборов перше місце. У цьому ж році на всеукраїнському конкурсі «Жовто-блакитне серце» і міжнародному конкурсі талантів «ArtAvenue» перемогу здобув наш ансамбль віолончелістів.
Десятки недавніх випускників школи зараз здобувають музичні професії. У Волинському коледжі культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського навчаються: Софія Шоцька, Владислав Фацинець, Віталіна Цибульська, Діана й Анастасія Воронцови, Вікторія Горбунова, Дарина Пастушок, Ірина Довга, Андрій Сич. У Львівському музичному фаховому коледжі імені С. Людкевича – Данило Фурманюк, Мар’яна Нечай, Анна і Юлія Акієви. У Київській музичній академії – Тетяна Новицька, Олена Гонтарук, Андрій Датчук, Катерина Ткачук, у Львівській – Дарина Новосад, Анастасія Кігічак, Олександра Костюк, Єгор Яскорський. Ірина-Марія Віслобокова – у Львівському університеті ім. І. Франка.
На превеликий жаль, Юліан Гимон, який у 2015 році закінчив школу по класу флейти, віддав життя за Батьківщину, захищаючи Україну від російських загарбників.
Ними школа пишається
Серед випускників школи є низка знаних у світі музики людей – науковці, композитори, концертуючі музиканти, артисти оркестрів, викладачі мистецьких навчальних закладів України. У 1964 році закінчив цю школу відомий український композитор, поет, лауреат багатьох конкурсів та премій, науковець, публіцист, заслужений діяч мистецтв України Олександр Некрасов. Доля завела його на Донбас, де став професором кафедри композиції і сучасних музичних технологій Донецької музичної академії.
Відома композиторка, авторка творів для органу, музикознавиця, піаністка Нінель Самохвалова – також випускниця школи. Кандидат педагогічних наук, доктор філософії, завідувач кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Людомир Філоненко закінчив музичну школу у 1975 році. Його ровесник, скрипаль Сергій Митрофанов став солістом оркестру ЗСУ, Заслуженим артистом України. Знаний не лише в Україні, а й за її межами мультиінструменталіст, композитор, скрипаль, альтист, лауреат міжнародних конкурсів Ігор Завгородній. Скрипальки Олена Теребус, Ольга Чолохова, Ольга Козак, Іванна Волошенюк стали солістками провідних симфонічних оркестрів України, працювали в Одесі, Києві, за кордоном. До речі, усі ці скрипалі – учні Володимира Лича. Викладачем Київської музичної академії та артистом Київського національного оперного театру став фаготист Юрій Дондаков. У Волинському коледжі культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського викладають Тарас Подзізей та Валентина Зубчик, у Хмельницькому музичному училищі – Віра Бакун. Богдан Жулковський – доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Відомий в Україні і за її межами талановитий бандурист Валентин Лисенко, випускник 1998 року.
Володимирська музична школа пишається й іншими випускниками, професійними артистами, педагогами вишів і дитячих садків, а також тими, хто фахово реалізувався у інших сферах. Поза сумнівом, школа залишила вагомий слід у житті більшості з них, адже у цих стінах вони не лише набули навиків гри на улюблених інструментах та розуміння нотної грамоти, а й зустріли надійних друзів і мудрих наставників, розширили світосприйняття, збагатилися духовно, відчули солодкий і терпкий смак творчого натхнення, що допомагає долати найважчі життєві труднощі й досягати поставленої мети. Є лише одна обов’язкова умова навіть для найталановитіших – щоденна наполеглива праця. Та якщо це твоє – вона в радість.
Підготувала Ірина НАДЮКОВА
