Знову війна забирає Героїв. Їх оплакують у трьох громадах Володимирщини. У бою з ворогом на фронті й від хвороб, загострених воєнними умовами, гинуть і помирають наші захисники. Запам’ятаймо їхні імена.
Максим Бірюков
(м. Нововолинськ)
Мешканець Нововолинська Максим Бірюков любив життя й будував плани на майбутнє. І коли зрозумів, що майбутнє для себе і своїх близьких доведеться виборювати, захищаючись від ворога зі зброєю, без вагань взяв її до рук, приєднавшись до лав Збройних сил України.
Фронтові дороги привели його на Донеччину, де на найбільш гарячих ділянках фронту Максим захищав від російських загарбників українську землю. Там, виконуючи бойове завдання, і загинув. Його життя обірвалося 7 березня.
Герою було 49 років. У нього залишилися мама, дружина, донька.
Ігор Остапчук
(с. Заріччя, Володимирська МГ)
І знову трагічна звістка сколихнула Володимирську міську громаду – на полігоні зупинилося серце іще одного захисника, мешканця села Заріччя Ігоря Остапчука.
Для сержанта Ігоря Остапчука війна почалася задовго до повномасштабного вторгнення – два роки він провів на сторожі східних рубежів України в зоні АТО/ООС. І коли почалася велика війна, у перший же день знову вдягнув форму і став до лав Збройних сил.
Воїн брав участь у визвольних боях на Київщині та Харківщині, де отримав важке поранення. Після одужання досвідченого артилериста Ігоря Остапчука призначили інструктором навчального батальйону на рівненському полігоні, де займався підготовкою військовослужбовців. Тут, зненацька, 18 березня перестало битися серце відважного воїна.
Ігорю Остапчуку було 56 років. У Героя залишилися мама, дружина та син.
Володимир Шишко (с. Павловичі, Затурцівська ТГ)
Оплакує свого земляка і Затурцівська громада. Сумна звістка туди прилетіла днями: у результаті хвороби в лікарні помер житель села Павловичі Володимир Шишко.
Володимир проходив службу у лавах 14-ї ОМБр ім. Князя Романа Великого, у складі відважної бригади беручи участь у захисті України від ворога. Згодом за станом здоров’я чоловіка перевели до Першого відділу Володимир-Волинського територіального центру комплектації та соціальної підтримки. І на попередній, і на новій посаді він сумлінно виконував свої обов’язки, допомагаючи наближати перемогу. На жаль, дочекатися її не судилося.
«Як шкода, що від нас ідуть такі гарні, світлі люди», – кажуть про Володимира Шишка односельці.
Василь Соколюк
(с. Журавець, Затурцівська ТГ)
Біда не ходить сама – у Затурцівську громаду прилетіла ще одна страшна звістка із фронту. Захищаючи свободу і незалежність Української держави, у бою загинув воїн 101-го батальйону бригади територіальної оборони, житель села Журавець Василь Соколюк. Він був із тих, хто за покликом серця став на захист батьківщини у повномасштабній війні.
Редакція видання «Слово правди» висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглих у бою і померлих захисників. Вічна шана і пам’ять Героям!
