«Захищаючи мовні права жестомовних осіб, утверджуємо статус української жестової мови», — написав Тарас Кремінь.
За його словами, до ключових пріоритетів у гуманітарній сфері входить питання безбар’єрності, інклюзивності і дотримання прав жестомовних людей на отримання інформації та послуг українською жестовою мовою, доступного мовного середовища для осіб з порушеннями слуху в навчальному процесі входить, зазначив Кремінь.
Суспільство без бар’єрів це не тільки про обов’язок поважати гідність людини та створювати рівні можливості, в першу чергу це про культуру, філософію самого суспільства без нашарувань упередженості, байдужості та дискримінації. Застосування жестової мови у сфері публічних послуг має стати нормою державної політики. Кожен та кожна мають бути почутими, повідомило інтернет-представництво мовного омбудсмана.
Нагадаємо, Міжнародний день жестових мов був проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у грудні 2017 року. Ця резолюція підтверджує, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку людини з вадами слуху. Крім того, цей документ визнає важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.
Жестова мова — це самостійна мова, яка складається з комбінації жестів руками в поєднанні з мімікою та артикуляцією губ.
Українська жестова мова використовується жестомовними мешканцями України, зокрема людьми з вадами слуху або мовного апарату. Походить від французької жестової мови.
Українська мова жестів стала відома у світі в 2014 році після виходу українського фільму «Плем’я», де актори спілкувалися українською мовою жестів без розмовного діалогу.
