На головну Інтерв'ю Захист від домашнього насильства стає суворішим

Захист від домашнього насильства стає суворішим

257

Наша розмова з капітаном поліції, начальницею сектору превенції Володимир-Волинського відділу поліції Наталією Осійчук відбувалась наступного дня після того, як вона відвідувала Оваднівську ОТГ, аби разом із поліцейським офіцером громади Андрієм Коколюком провести нараду з питань протидії домашньому насильству із соцпрацівниками. Таке соціальне спрямування діяльності поліцейських тепер не новина – реформи декларують посилення профілактичної роботи з різними категоріями населення. Один із важливих напрямків –  запобігання  насильству в сім’ї. Зважаючи на те, що підходить до  завершення щорічна акція «16 днів проти насильства», про нього ми й дізнавались детальніше.

– Наталю, про які правопорушення загалом йдеться, коли говоримо про домашнє насильство?

- реклама -

– Відразу хочу наголосити, що віднедавна змінилось законодавство, яким, зокрема, й визначається та значно розширюється термінологія з цього питання, а також посилюються заходи впливу на кривдників. До форм домашнього насильства залишаються віднесеними фізичне, психологічне, сексуальне або економічне, а от контингент тих, до кого можна застосувати цей  закон, тепер, окрім подружжя та батьків і дітей, передбачає й усіх інших родичів (включно з братами, сестрами, дядьками й тітками, племінниками, дідами, прадідами, онуками), а також колишнє подружжя, наречених, осіб, які спільно проживають (проживали), але не перебувають у шлюбі чи родинних стосунках, людей, які мають спільну дитину, опікунів тощо. Також не є визначальним місце проживання кривдника – у цій родині чи поза нею. Простий приклад: зустріти на вулиці колишню дружину і ображати її, намагатись штовхнути чи вдарити, не можна – випадок уже потрапляє під дію цього закону, хоч і подружжям ці люди вже не є, місце проживання їх не об’єднує.

– Як часто надходять повідомлення про вчинення насильства в сім’ях володимирчан та жителів району?

– Без перебільшення скажу, що заледве не щодня. Виклики надходять на лінію 102, реагувати на них поліція мусить негайно. З практики помітно, що переважає насильство з боку чоловіків, більшість випадків трапляються ближче до вихідних днів. Переважно на виклики такого плану виїжджає група оперативного реагування, до них долучаються  поліцейський офіцер громади чи дільничний інспектор. Якщо факт вчинення насильства підтверджується, обов’язково оформляється протокол за ст. 173-2 адмінкодексу. За рік, що минає, працівниками поліції складено 187 таких протоколів. Бували й ситуації, коли підтвердити факт правопорушення було неможливо, або їх дійсно не було.

 – Яким чином можна реально впливати на припинення насильницьких дій з боку кривдника?

– Раніше заходи впливу обмежувались узяттям на профілактичний облік кривдника та проведенням виховної роботи, в окремих випадках – направленням на проходження спеціальної програми.  Нині і поліції, і судам дано повноваження виносити приписи, обов’язкові до виконання кривдником.

Відтак, уповноваженими підрозділами органів Нацполіції у випадку безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення виноситься терміновий заборонний припис, який може містити зобов’язання негайно залишити місце проживання постраждалої особи, заборону на вхід та перебування у цьому місці та заборону в будь-який спосіб контактувати з нею протягом 10 діб. Документ формується як за заявою потерпілих, так і за власною ініціативою поліцейського, коли він бачить, що ситуація критична. Цього року в місті та селах району винесено 15 заборонних приписів.

Обмежувальний припис стосовно кривдника виноситься уже судом і лише за заявою потерпілої сторони. Він може окреслювати широке коло заходів, серед яких заборони перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою та навіть наближатися до неї на визначену відстань, спілкуватися з постраждалою дитиною, вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв’язку і третіх осіб, розшукувати постраждалих тощо. Цей припис видається на строк від одного до шести місяців, але може бути й продовжений ще на пів року.

Якщо до нас звертаються потерпілі з твердими намірами звертатись до суду за винесенням обмежувального припису, завжди раджу робити це з допомогою юристів бюро безоплатної правової допомоги. Прецедент уже започаткував адвокат Сергій Лященко, винесено кілька подібних рішень. До речі, як показує досвід, ці заходи дієві – після них кривдники стають зовсім іншими, переосмислюють свою поведінку. Лише  один протягом року порушив вимоги припису, за  що передбачене покарання відповідно до ст.390-1 Кримінального кодексу України.

На облік відділу превенції правопорушники вносяться навіть у випадку одноразового вчинення домашнього насильства, зараз території нашого обслуговування  проживає 129 таких порушників, серед яких восьмеро жінок, решта – чоловіки. Протягом року кривдники перебувають під пильним наглядом правоохоронців. А вже проведення корекційних програм для них забезпечують органи соцзахисту, центри соцслужб тощо відповідно до прописаного порядку взаємодії суб’єктів роботи з такими родинами.

– Яка відповідальність настає у випадку вчинення домашнього насильства?

– Тут дуже тонка межа між правопорушенням, яке тягне за собою адміністративне покарання, і злочином, наприклад, нанесенням тілесних ушкоджень, що веде до кримінальної відповідальності. Загалом, ситуації розбираються дуже детально, грає роль присутність або втягнення дітей у ці правопорушення. Часто трапляється, що жінки через деякий час після інциденту приходять просити не притягувати порушника до відповідальності, мовляв, соромно перед сусідами, колегами, які можуть дізнатись про судову тяганину. Це неправильне рішення, адже самі дають привід кривднику продовжувати подібні дії та уникати відповідальності.

Але закон жертв домашнього насилля захищає. Стаття 173-2 Адміністративного кодексу передбачає ряд штрафів.  А стаття 126-1 Кримінального кодексу України за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, передбачає громадські роботи на 150-240 годин, або арешт, що може тривати до пів року, обмеження волі до п’яти років, або навіть її позбавлення на строк до двох років.

Поліція та інші служби, причетні до роботи із особами, що потерпають від домашнього насильства, постійно проводять роз’яснювальні кампанії серед різних груп населення, доносять до громадян інформацію про їхні права, можливості захисту від різних форм насильства, про ступінь відповідальності за вчинення правопорушень і злочинів у цій сфері. Тож люди у нас переважно обізнані. Й сподіваємось, ці знання стануть пересторогою для тих, хто дозволяє собі насильницькі дії  стосовно членів родини, а також допоможуть багатьом уникнути ситуацій, в яких вони можуть стати жертвами насильства. Якщо ж такі випадки трапляються, варто звернутись до правоохоронних органів та у законний спосіб зупинити і покарати кривдників.

Розмовляла Юлія ПАШКОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

4 × 3 =