Іще два роки тому на місці колишнього асфальтного заводу пусткою стояла занедбана територія з болотом та смолою, що витікала з землі, наче нафта. Минуло менше року і тут постав сучасний елеватор із десятком височезних сріблястих силосів для зерна, що спрямовані у небо, наче космічні ракети перед польотом. За недовгий термін роботи через елеватор уже пройшло більше 120 тисяч тонн різного зерна.
– Ми не займаємось довготривалими проектами будівництва, котрі затягуються на п‘ять років. ТзОВ «П’ятидні» будує нові об’єкти максимум за рік. До прикладу, володимир-волинський елеватор збудували трохи більше, ніж за пів року. Решту справ – купівлю, продаж та відвантаження товару – ми також вирішуємо дуже швидко, – розповідає начальник наймолодшої в структурі підприємства служби експедицій Володимир Литвинчук, який перший зустрічає мене на елеваторі.
До воріт тут час від часу під’їжджають вантажні автомобілі, вщерть заповнені щойно зібраним збіжжям. Постійні клієнти вже знають необхідну процедуру – зупиняють транспорт біля приміщення лабораторії, де проводиться зважування та забір зерна на пробу. Якщо воно відповідає усім нормам, вантажівка прямує на завальні ями, де продукція відвантажується.
Від «серця» до «мозку» підприємства
У лабораторії, котру тут називають серцем елеватора, встановлене сучасне обладнання, що відповідає останньому слову техніки. Лише один апарат, котрий визначає якісні показники, коштує понад мільйон гривень. Проби зерна беруть автоматичним відбірником, тож працівникам лабораторії навіть не потрібно виходити надвір – натискуєш кілька кнопок на пульті, і вже за мить порція зерна автоматичному проводом, що працює за принципом порохотяга, потрапляє у посудину. Це значно економить час, особливо коли на елеватор приїжджають одразу декілька автомобілів.
Після взятої проби спершу перевіряють якісні показники зерна, розповідає завідуюча лабораторією Галина Карпюк. Якщо вони відповідають допустимим нормам, то проводиться перевірка вологості та засміченості. Проте із перевищеням цих показників на елеваторі знають, як боротись – перед зберіганням чи відвантаженням проводять осушення та очищення зерна.
Якщо лабораторія є серцем елеватора, то операторська – його мозком. Тут ведеться цілодобове стеження за тим, що відбувається на території елеватора, та за зберіганням зерна у силусах – оператор постійно контролює рівень температури, при якій зберігається продукція, адже від цього залежить його подальша якість. Так само на моніторі комп’ютера відстежується процес очищення та сушіння зерна. Натискаючи на кнопки, спеціаліст скеровує зерно із завальної ями у потрібний силос на зберігання. Всього на підприємстві 10 ємкостей, кожна з яких може вмістити п’ять з половиною тисяч тонн зерна.
Директор елеватора Олександр Мазурук розповідає, що підприємство приймає всі види зернових культур, які вирощують на Волині. Потужність підприємства – 65 тисяч тонн одноразового зберігання зерна. Будівництво такого сучасного потужного елеватора обійшлось майже у вісім мільйонів доларів, тож наразі це один із наймасштабніших об’єктів не лише в місті і районі, а й на Волині. Ще один елеватор, але меншої потужності, ТзОВ «П’ятидні» побудувало торік і в Іваничах.
«Котиться, котиться…зелений вагон»
На залізничній колії, котра знаходиться поруч із елеватором, лише один вагон, який готують до завантаження. А кількома днями раніше звідси виїхало їх більше п’ятдесяти, ущерть заповненими. Близько 98 відсотків зерна, яке потрапляє для зберігання на елеватор, у подальшому реалізується саме через залізничний транспорт, якому наразі нема кращої альтернативи, зазначає Володимир Литвинчук. Адже автотранспорт нині надто дорогий через те, що доводиться сплачувати за перевантаження. 
Парк ТзОВ «П’ятидні» наразі налічує 114 новеньких вагонів та три тепловози, котрі перевозять зерно не лише по Україні, а і «мандрують» за кордон у країни Прибалтики, Польщу, Білорусь, де також є широка колія. В Росію, наголошує начальник служби, принципово не їздять.
Зазвичай від станції «Володимир-Волинський» відправляється одразу близько пів сотні зелених вагонів з логотипом підприємства ТзОВ «П’ятидні», котрі за один раз перевозять майже чотири тисячі тонн зерна до портів Одеси, Чорноморська, Іллічівська або Миколаєва. Без діла залізничний транспорт не простоює не лише у гарячий сезон, а і у міжсезоння завдяки співпраці із найбільшою аграрною компанією країни «Кернел».
В експедеційній службі ТзОВ «П’ятидні» працюють виключно фахівці цієї справи – колишні працівники «Укрзалізниці» та спеціалісти у сфері перевезень, адже для такої відповідальної роботи потрібні неабиякі досвід та знання. «Мабуть, космонавта легше у космос відправити, ніж підготувати машиніста тепловоза, котрий матиме право виїзду на міжміське сполучення. Адже нині залізниця – це окрема держава у державі, котра живе за своїми правилами, яких повинні дотримуватись і ми. На кожну людину, котра працює на залізниці, припадає величезна кількість інструкцій, а ще на кожен дозвіл нам потрібно готувати купу паперів, які щоразу проходять через головне управління у Києві. Через що цей процес нерідко затягується у часі», – зазначає нальник експедиційної служби.
Ринки збуту і для великих, і для малих фермерів
Постійні клієнти елеватора – це не лише великі аграрні підприємства та зернові трейдери, а і фермери-одноосібники, котрим тепер простіше реалізовувати свою продукцію. На початку сезону зазвичай із підприємством співпрацює з десяток місцевих сільгоспвиробників, а ближче до кінця сезону договори на зберігання укладають понад пів сотні. До речі, на базі ТзОВ «П’ятидні» планується відкриття іще одного підприємства, яке займатиметься закупівлею зерна у сільгоспвиробників нашого регіону, а також надаватиме техніку для збору врожаю в оренду.
– Сільгоспвиробникам вигідно співпрацювати з нами, бо ми ставимо найвищу ціну в регіоні і вже виплачуємо кошти з розрахунку 13 тисяч гривень за тонну ріпаку. Лишень на початку цього сезону виплатили близько 20 мільйонів гривень, завдяки чому фермерські господарства мають обігові кошти. Хотілося, аби ще більше підприємств співпрацювали з нами, адже за добу можемо приймати удвічі більшу кількість зерна від теперішнього максимуму, проте розуміємо, що над завоюванням іміджу та свого місця на ринку таких послуг іще потрібно попрацювати. Тому сподіваємось, що наступного року вже запрацюємо на повну потіжність, – зазначив директор ТзОВ «П’ятидні» Валерій Діброва, якого вдалось «упіймати», коли він заїхав на кілька хвилин на елеватор, аби проконтролювати хід робіт.
Цьогорічний врожай дещо гірший, ніж торік, нарікає власник підприємства. На це вплинула аномальна весняна посуха та червневі зливи з градом, який знищив близько 300 гектарів кукурудзи, що висадили працівники ТзОВ «П’ятидні», та стільки ж гектарів ріпаку і гороху. Це призвело до збитків, через що економісти підприємства перефінансовуватимуть урожай інших культур. Проте покладають нині надію на гарний врожай соняшника, кукурудзи і сої, що допоможе компенсувати втрати.
Тетяна ІЗОТОВА.
