Новини

Знову Олександр Цинкаловський стежками свого краю «пройшов». Репортаж з наукової конференції

Архів
31 переглядів

На всеукраїнську наукову конференцію, приурочену 120-річчю від дня народження Олександра Цинкаловського, з’їхалися до Володимира-Волинського історики, археологи, краєзнавці, вже статечні і зовсім юні дослідники, які гідно продовжують справу нашого славного земляка, видатного вченого, автора чисельних фундаментальних наукових праць.

До організації наукової імпрези долучилися управління культури ОДА та відділи культури й туризму та управління освіти міськвиконкому, обласна організація Національної спілки краєзнавців, історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», Волинський краєзнавчий та міський історичний музеї, а координуючу роль взяла на себе гімназія імені Олександра Цинкаловського.

Відразу у фойє культурно-мистецького центру на хвилю витонченої шляхетності родини Цинкаловських-Нітецьких налаштовувала чудова фотовиставка, підготовлена співробітниками історичного музею. І хоча більшість гостей не вперше бачили ці світлини, їх ніхто не оминав увагою. Оптимально збільшені й вдало оброблені знімки не втратили точності зображення, завдяки цьому зі зворушливою достовірністю передають подих Володимира 30-років минулого століття, характери й манери конкретних людей. Книжкову виставку приготувала міська бібліотека для дорослих.  Зацікавила краєзнавців і експозиція з приватної колекції Миколи Матусевича, котрий тут же ділився інформацією про свої експонати, частину з яких, як не дивно, «подарував» чоловікові власний город – пересіваючи землю для розсади, не раз знаходив старовинні монети, чайні ложки, наконечники стріл.

    Відкрили урочистість гімназисти, котрі, крім участі у  науковому товаристві «Верітас», опановують і театральне мистецтво у шкільному драматичному гуртку. Після привітання міського голови Петра Саганюка та племінниці Олександра Цинкаловського Наталії Грабарчук конференція почала роботу у пленарному режимі. Модератори – заступник директора гімназії Мирослава Стольницька, директор обласного краєзнавчого музею Анатолій Силюк та доктор історичних наук Олександр Дем’янюк  почергово запрошували до виступів гостей і господарів. На жаль, через проблеми з погодою, не змогли приїхати науковці із Замостя, які повернулися з півдороги. Та Анатолій Силюк нагадав, як 20 років тому на першій, присвяченій Олександру Цинкаловському масштабній науковій конференції, зарубіжні колеги жартували, що волиняни забрали Цинкаловського від польської науки. Це насправді відповідає дійсності, адже до того часу наш земляк вважався лише польським вченим.

    –  Приїхав із південної частини історичної Волині, – так знайомився директор краєзнавчого музею міста Кременець Тернопільської області Андрій Левчук. Саме цю установу у 1936 чи 1937 році засновував як музей землі Волинської і протягом шести років очолював Олександр Цинкаловський. Хоча цей період його життя мало згадується у науковій літературі, однак у фондах музею зберігається листування , картотека вченого, до 20-ти тисяч (!) музейних предметів, які залишилися від його досліджень. Андрій Левчук продемонстрував цікаву книгу відгуків – формату А4  товстий  старий зошит у твердій обкладинці, розпочатий 15 серпня 1940 року,  де зафіксовано, як оцінювали відвідувачі і радянська влада роботу музею. Показав і сертифікат, яким тимчасова німецька влада засвідчувала, що Цинкаловський був тоді директором музею.

– Радий, що поспілкувався із пані Наталією, тепер зрозумів те, що було для мене загадкою – чому у 1943 році Олександр Миколайович виїхав до Польщі. Виявляється, знав, що із приходом «других совєтів»  зазнав би жорстоких репресій.

Андрій, котрий уже має досвід співпраці із володимирчанами у кількох історичних проектах, попросив конференцію підтримати директора Волинського краєзнавчого музею Анатолія Силюка у протистоянні з обласними депутатами. Запросив колег до співпраці, а також приїздити до Кременецького музею, адже наші міста поєднують кілька значимих історичних постатей (крім Цинкаловського, це і Арсен Річинський, який навчався у тамтешньому медучилищі), а гімназистам обіцяв безплатну екскурсію. Спільнота Кременецького музею у Фейсбуці відкрита до полеміки.

Директор Бердичівського міського музею Павло Скавронський нагадав про подію 20-річної давнини,  присвячену 100-річчю Олександра Цинкаловського. Це була перша наукова конференція, яка перекочувала із Луцька до Володимира, вона стала переломним моментом у краєзнавстві великої Волині. А також мала великий вплив на його особисті дослідження.

  – Для мене завжди свято – бути у Володимирі, бо передчуваю цікаві зустрічі, – розпочав виступ провідний науковець обласного краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Григорій Охріменко. Розповідаючи про свої дослідження пам’яток Трипілля, він запевнив, що на Волині раннє землеробство починалося близько семи тисяч років до нашої ери, а стільки пам’яток цьому немає ні у Франції, ні у Німеччині.

До душі науковцю, що  робота з вивчення спадщини Олександра Цинкаловського продовжується і наростає, переконаний: тем і проблем тут непочатий край. Тому радіє появі молодих дослідників. До слова, солідарні у цьому з ним й інші науковці, хоча визнають, що робота ця часто фінансово невдячна, та висловлюють сподівання, що наша держава врешті адекватно цінуватиме працю вчених та краєзнавців.

Виступили на конференції доктори історичних наук Олександр Дем’янюк з Луцька та давній дослідник Володимира-Волинського, професор Львівської політехніки Святослав Терський. Останній, до речі повідомив, що велика частина документів із досліджень Олександра Цинкаловського збереглася завдяки архіву Унії, який започаткував митрополит Андрей Шептицький.

– Зараз молодь більше знає про музикантів і письменників, а про академічних вчених   майже нічого, – визнав вчитель географії Дмитро Ріпич. Він розповів про туристичні походи, адже щорічно водить гімназистів стежками Олександра Цинкаловського територією сусідніх районів. Такі  експедиції пробуджують жагу відкриттів, діти, які розуміють красу й неповторність рідної землі, не виростуть байдужими, не мовчатимуть,   бачачи, як нищаться пам’ятки.

Не кожен історичний центр Волині мав таке гроно історичних дослідників, як Володимир. Це  знаменитий Омелян Дверницький, його оточення із Володимирського братства, яке займалося історією рідного краю. Олександр Цинкаловський був з’єднуючою ланкою між  добою до Першої і після Другої світової воєн. Найбільші відкриття тут були зроблені саме завдяки Цинкаловському.  Розповідаючи про це, науковий співробітник історичного музею Богдан Янович зауважив, що у нас ще не все зроблено для вшанування пам’яті видатного земляка і знову запропонував меценатам і громаді міста поміркувати про пам’ятник Олександру Цинкаловському.  Вчений зі світовим ім’ям цього заслуговує.  Він дуже любив Володимир-Волинський, писав, що це місто, де людина стає сама собою.

Враженнями від нового видання книги Олександра Цинкаловського «Княжий город Володимир» обмінюються досвідчені історики – провідний науковий співробітник Любомльського краєзнавчого музею Олександр Остап’юк та краєзнавець із Луцька Геннадій Гулько.

Цікавими були виступи володимирських істориків Світлани Федосєєвої, Орисі Вознюк, луцького краєзнавця Геннадія Гулька, молодих науковців Михайла Вашети та Юрія Мазурика, викладача педколеджу Лідії Катинської, головного хранителя Волинського краєзнавчого музею Наталії Пушкар та інших. Деякі порушені теми заслуговують окремих газетних публікацій.

Подяками обласної організації Національної спілки краєзнавців за вагомий внесок у розвиток краєзнавчої освіти на Волині, за просування краєзнавчої ідеї серед учнівської молоді нагороджені одна із модераторів й організаторів конференції, заступник директора гімназії Мирослава Стольницька, її колега Володимир Данилюк, котрий є керівником секції Малої академії наук,  директор історико-культурного заповідника Володимир Пикалюк. Відзначені й ті, хто лише ступив на стежку історичної науки – другокурсник Київського університету імені Шевченка Давид Дячок,  гімназисти Михайло Корнесюк, Ірина Мороз, Кіра Угрин.

Про представницький рівень зібрання свідчить те, що серед його учасників було мало не десяток лауреатів премії  імені Олександра Цинкаловського.

Гідним пошануванням постаті видатного вченого стало нове перевидання його книги «Княжий град Володимир», яке презентував директор заповідника Володимир Пикалюк.

Для підбиття підсумків роботи конференції її учасники перемістилися із КМЦ у гімназію, де її директор Олександр Романюк провів екскурсію закладом, ознайомив гостей із роботою учнівського наукового товариства «Верітас», шкільним музеєм Олександра Цинкаловського.

За матеріалами конференції видано збірку статей її учасників. Благодійниками, які профінансували видання,  стали протоієрей Свято-Успенського собору Михайло Іванський, керівник підприємства «Гербор холдинг»  Олег Борбелюк та депутат міської ради Руслан Мороз.

   Ірина НАДЮКОВА.

 

 

 

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up